Олександра Яворівська

Хокей – і нині брутальний спорт. А уявіть, яким він був 70 років тому, коли на лід НХЛ виходив син українських емігрантів – легендарний голкіпер Террі Савчук. Ця книжка – художнє осмислення його біографії від сучасної авторки Олександри Яворівської. Не завжди достеменне (все ж це художка), але таке, що читаєш-читаєш – і геть не нудно.

Бо біографія там реально небанальна. Щоб сильно не спойлерити, ось кілька фактів.

1️⃣ Мама Савчука воліла називати старшого сина Микольця, а молодшого – Тарас. Але канадські прагматичні паспортисти не чули таких імен, тож записали малих як Терренс і Майкл (майже як парочку канадійців із Південного Парку, да-да).

2️⃣ Як і багато тогочасних хокеїстів, Террі вважав, що захисна маска – для хирляків. Тому й ніколи її не вдягав. Власне, звідси і набуте згодом прізвисько «людина 400 шрамів» (за іншими джерелами – 600 шрамів).

3️⃣ Савчук з дитинства мав проблеми зі спиною, а ще розтрощений і неправильно загоєний лікоть. Через це йому було важко весь матч стояти в воротах рівнесенько, як стояли інші голкіпери. Тож він вигадав ефективну напівзігнуту стійку – а вже за пару років так стояли всі воротарі ліги. І, до речі, досі плюс-мінус так і стоять.

Книжка не лише про спорт. Багато уваги авторка приділяє побуту та сім’ї Савчука, темі еміграції. Тож навіть коли ви не фанатієте від спортивних тем, дізнатись про Юкі буде цікаво. Нехай навіть не все у цій книжці – чистий задокументований факт.