Скучили за повільно текучим темним епічним фентезі, де легко можна загубитися серед розмаїття рас і генеалогічних дерев, знайти відголоски казки про чарівну полонянку та її відважного рятівника, або відчути давню приховану магію? Що ж, тоді вам варто познайомитись з новим іменем в укрліті та оцінити дебют молодого автора. Книга, що розповідає про молодого спадкоємця роду Араморів - Кріса та його численних родичів, перипетії їх спілкування та таємниці народження точно не залишить вас байдужою. Мамин мазунець Кріс змушений покинути родинне гніздо і вирушити з дорученням у столицю, яка добряче дасть йому по зубах. Але віддамо належне наполегливості хлопця - він і без мила пролізе до палацу, а згодом, і зробить з ним дещо страшніше (дочекайтесь фіналу). Юнак швидко подорослішає, бо на його плечі впаде важке випробування - зникнення улюбленої сестри напередодні весілля. Завдяки цьому "тригеру" персонаж розкриється і з зманіженого князенка таки стане достойним лицарем, що згуртує людей навколо себе. Безперечно, крім основної історії, книга повниться безліччю другорядних ліній, які часом набагато цікавіші за головну, а їх герої не зможуть не сподобатись. Світ багатющий на країни, народності, магічних істот та велетенський клубок безкінечної боротьби за панування над континентом - у всьому цьому доведеться розбиратись протягом всієї книги. Звісно, є тут і трагічна любовна лінія (навіть не одна), і приховані союзи, й зради та неймовірні змови. Однозначно буде над чим поламати голову. І хоч багатьом ця розповідь нагадує книги Мартіна, мені ж постійно віяло відголосками Толкіна. Дивіться самі: ліс Антікум - як Морок-ліс у Хобіті, Срібні острови - як Валінор у Сильмариліоні, меч Тієріс - як меч Нарсіл та зірка Еріса - як фіал Галадріелі у Володарі перснів, а ще арахни, дух Сандра, закутий у лезі меча і багато маленьких згадок, що гріють душу. Вердикт: читати і ще раз читати! Та початок треба переварити і пережити - доволі великий об'єм даних потребуватиме сприйняття. І якби видавництво додало у наступні частини каталог рас і родоводів - читачі точно були б безмежно вдячні і видихнули з полегшенням.

Якщо ви любите пригодницьке епічне фентезі в стилі «Гри престолів», то я просто забороняю вам проходити повз цю книгу! (Я звісно не можу заборонити, але справді дуже наполягаю, щоб ви не проходили повз). ⚜️Книга неймовірна! Почнемо з того, що це історія дуже обʼємна, наповнена великою кількістю деталей, історією минулого, традиціями та культурою різних народів і це не стає просто фоном для сюжету! Все, що ви читаєте, матиме вплив на дії та поведінку персонажів, на їхню долю та обставини. В книзі дуже багато політики, неоднозначних персонажів з власною трагічною долею. ⚜️В книгах я рідко хвалю описи битв, природи, побуту. Але тут якимось магічним чином мені цікаво читати все! Навіть якщо я не завжди одразу розумію, що до чого. Автор зміг створити цілісний та живий світ, жорстокий, жахливий, дуже несправедливий але при цьому неймовірно цікавий. ⚜️Є декілька сюжетних арок персонажів, які так чи інакше переплітаються між собою. На деякі питання ви отримаєте відповіді, але фінал накине вам ще вагон інтриг та матеріалу «на подумати». Повірте, теорій та припущень щодо того, що тут взагалі коїться, буде багато. Якщо ви любите багатошаровий сюжет з купою деталей та тонною інформації, то ця книга вам життєво необхідна. ⚜️ Читається настільки швидко та цікаво, що я вже дістала всіх з запитаннями, а коли продовження?! ⚜️ Єдине, чого мені дійсно трохи не вистачило, то це генеалогічного дерева головних персонажів та опису зовнішності різних народів вкінці книги. Бо хто кому який родич - інформація важлива, а імен багато і запамʼятати все неможливо. Мапою теж трохи важко користуватися, бо не завжди зрозуміло де що. Але це вже проблеми оформлення, а не тексту.

P.s. доповнення: прошло пару днів з того моменту як дочитала і ось спостерігаю, як думками повертаюся до книги або самі герої виникають як привиди між мої думок, нагадуючи про себе, і про те, що їхня історія ще не закінчена. Що ж, нарешті дочитала, бо останні 50 ст читала тиждень (просто відкладала) і це добрі 4✨️ може трохи більше. Чому так? Для початку це 1 книга з 4 і відповідно вона є вступом. Чи коли всі фігури розставлені на шахматній дошці та деякі пішаки вже зробили перші кроки. Так як це тільки початок історії, то відповідно має бути історія всесвіту, знайомства з учасниками цієї гри, які вступають у боротьбу за владу, за залізну корону. Та відчуваю, що в наступних частинах все буде більш епічно і з'являться нові герої, які матимуть вплив на подальшу боротьбу. У мене не з'явилися улюбленці чи ті, за кого я сильно переживала, для мене ця історія була майже рівною весь час, бо нагадаю: тут тільки розтавляються фігури і тільки деякі зробили перші кроки. Хоча були моменти, де хвилювання та співпереживання все-таки були. Чим ця історія класна - це масштабом, описами (ох, їх тут дуже багато і це створює повне занурення в оповідь), історія (чесно хочеться взяти і побудувати лінію подій, щоб все прослідкувати). Чого не вистачило: це окремого довідника рас з їхніми описами, тому сподіваюся автор та видавництво дослухаються до побажань))) і ще сінкори для мене - це як темні ельфи з гри Герої (меча та магії)

Це відгук про обмануті очікування. Мені в анотації обіцяли захопливе темне фентезі від українського автора, але натомість вийшло 600+ сторінок не знаю чого, бо покинув гризти той кактус. Все почалося з того, що головний герой бухав зранку, ще перед сніданком, бо йому батько-лорд доручив завезти листа в столицю, а це нижче його гідності, ой-ой. Далі краще не стало, бо до цього парубка зайшла мати і вони разом влаштували щось, що мало бути діалогом про політику і інтриги, але не вийшло. Там ще прийшла сестра, потім вони снідали і була ще сестра, вони там говорили ні про шо, потім брат повіз листа, а одна сестра поїхала заміж і її десть там вкрали... А брат кудись там приїхав, його не пустили в палац з листом, і він живе в якомусь сумнівному місці і ще у нього багато грошей, які він роздає гаманцями. І ще він знайшов якогось мутного типа собі в помічники, щоб зрештою потрапити в палац. О, на фоні ще зріє якась люта зрада невідомо кого невідомо ким і незрозуміло, чого читачеві має бути не байдуже на всіх цих людей. Це все нецікаво і нудно написано, діалоги дуже починаючого рівня. Описи всього навколо плутані, "інтриги" - наївні, персонажі — всі однакові і не запам'ятовуються. Це не темне фентезі, це дуже посередня претензія, яка, втім, не вдалась. Хтось понаписував п'ятизіркових відгуків на гудрідз, але не вірте, це обман.

Я щиро вірю в українських авторів і завжди намагаюсь купувати їх книги (в цікавих мені жанрах), особливо дебютні. Але цю читати дуже важко. Надзвичайно багатослівний, перевантажений випадковою стилізацією і логічними хибами текст. "Вулиці (міста) зміїлись" але "їх підпирали рівні ряди будинків". Молодий парубок, вперше в столиці, винаймає кімнату в якійсь брудній підозрілій корчмі, але при цьому в іншій — жменями роздає золото. Нікого в місті не цікавить, що за карета виїжджає із замка у супроводі великої охорони (сотня вершників!), але всі знають, що це донька лорда їде виходити заміж. Такого багато. Топоніми: Тархорм-Лорхорм-Мархорл-Архол, Хорстрім-Лорстрім тощо. Все це складно відрізняти, оскільки воно особливо не відрізняється. Епічне фентезі — непростий жанр, до нього би підходити хоч з якоюсь підготовкою і базою в письменництві. Дуже відчувається, що це перша книга автора, також заявлена як початок серії. Сподіваюсь, наступні вийдуть більш відшліфованими, бо цю я покинула після першої сотні сторінок.