Оксана Шаварська

Це була абсолютно моя історія: особлива і, як виявилось, дуже особиста. Хоча впевнена, що комусь цей роман видасться банальним із заїждженим сюжетом. На такі книги дивно якось писати відгук, бо це ніби ділитись чимось дуже сокровенним. Це те, що не кожен зрозуміє і не відчує. Але впевнена, той, хто в своєму житті втрачав людей, сумнівався і боявся, хто мав не безхмарне дитинство - вам скоріш за все відгукнеться. На моменті повернення дорослої Рисочки до хати баби і діда, де минуло її дитинство, де був початок всього - я розплакалась. Для мене ця історія була емоційними гойдалками. Ця книга варта уваги, і мені дивно , що про неї так мало говорять.

Анонім

Знаєте, є такі періоди в житті, коли саме такі книги і потрібно прочитати. Щоб зрозуміти, що не лише ти це проходиш, що ти не сама і що все в цьому світі можна пережити, якщо не здаватись. Така тепла рефлексійна книга, схожа на ці книги… тому якщо вам сподобався цей жанр і ці книги, то «Рисочка» теж зайде) Тут бракує мені політики і різних соціальних обставин. Це суто рефлексія автора за своїм дитинством, друзями, втраченими романами і великими надіями. Якщо вам от зараз самотньо - можете почитати. Ви зігрієтесь.

Анонім

Я не прочитала цю книжку на одному подиху. Місцями вона складна, бо ти мимоволі приміряєш якісь історії до себе. Співчуваєш, бо вони правдиві і часто описують болючі досвіди авторок. Тут і про материнство, і роботу, і вплив совка, і той "прекрасний" ідеал краси, і про захмарні цілі і їх досягнення. Та багато, про що. Лишень хочеться сказати Спасибі всім тим жінкам, що поділилися своїм сокровенним. Історія Ірини Галай, першої українки, що підкорила Еверест викликала щире захоплення. Книжка важлива. Вона написана жінками для жінок, а я б сказала, що такі історії - то мастрід і для чоловіків, аби краще нас розуміти.

Анонім