Це історія, яка гідна вашої уваги. Чому про неї ніхто не згадує? Де відгуки про цей комікс? Нумо разом розбиратися, чому ж "Сад Фей" мусить поповнити вашу поличкову колекцію.
Усе починається з того, як дівчина на ім'я Люсі приїжджає в Нормандію до свого дядька. Вже з перших кроків, ступлених у замок, головна героїня помічає, що це місце дуже дивне: незрозумілі знаки на стінах, сад, який із вікна бачить тільки вона, родина, яка весь час ходить виключно в рукавичках...
Ми трохи знайомимося з "родичами" Люсі — похмурий дядько Едгар, його дивна дружина Роз і хворий син Ахіл. Люди, які не бачать краси навколо себе (буквально), а лише прагнуть її знищити. Сама ж головна героїня все життя була без мами поруч, її виховувала годувальниця. Вся спина дівчини в синцях, їсть вона небагато, бо то недобре стільки їжі на неї витрачати, не вміє писати та читати.
Випадково Люсі знаходить крихітну фею Оксамитку — в неї занадто малі крила, щоб літати, але вона намагається виконати найважливішу місію самотужки, адже її дім у небезпеці. Так дві дівчини з різних світів починають довіряти та допомагати одна одній 🧚♀️
"Велетка" (так людей називають феї) знаходить щоденник Хранителя фей і знайомиться з історією його життя та багатьма нотатками про самих фей. Дівчина дізнається, що, окрім хранителей, існують також і мисливці, які виловлюють малих чарівних створінь і змушують їх виконувати свої бажання. Але чому ж це так небезпечно? Все просто, виконавши бажання людини, звичайна фея помирає.
Пригоди Люсі тільки починаються... Її чекає велика відповідальність і доля розгадати таємницю родини замку Залізняк.
Я купила обидві частини коміксу на фестивалі: мене зачарували їхні неймовірно гарні обкладинки та мальовка всередині. Коли ти тільки відкриваєш комікс і бачиш начерки квітів, їхні властивості, а ще сторінки неначе справжнього пожовклого щоденника з фотографіями — ти поринаєш в цей маленький магічний світ із головою.
Історія відносно невелика і дійсно варта вашої уваги. Будь ласка, читайте "Сад Фей", пишіть про нього, говоріть! Особливо в таку золоту осінню пору, коли саме час сісти замотаним у пледик за чашечкою гарячого чаю і прочитати чудову мальовничу історію ☕️