Нора Джемісін

Я збентежений, сконфужений, розбитий та зібраний наново.

Як я тільки не почувався читаючи цю трилогію. І особливо це неймовірне завершення.

Одразу зазначу, що цей цикл точно не підійде всім, це точно не історія для відпочинку, релаксу чи квапливого читання. Тут стільки болю, жорстокості, катастроф, що здається ніби нічого ніколи не буде добре. А причиною цьому, як завжди є ми самі, люди, які завжди в усі часи залишаємося самими собою.

Отож, в «Камʼяному небі» ми продовжуємо дві логічні сюжетні лінії, якими завершили «Браму обелісків». Але окрім цього, ще й зʼявляється третя сюжетна лінія, яка покаже нам, чому сталося те що сталося, та чому відбувається, те, що відбувається з цим світом. І ось оця лінія для мене була найкращою.
Погодьтесь, що завжди цікаво розкрити таємницю, загадку, зазирнути в минуле й зрозуміти, який звʼязок? А уявіть це в планетарних масштабах, в масштабах всього людства, і стане ще цікавіше.

Завершальну книгу циклу я читав з великою паузою після другої, навіть не думав, що буду дочитувати, але… але варто було братися одразу, бо оу май, як же це було несамовито, розпачливо, зворушливо й епічно.

Навіть не буду лукавити, кажучи, що зрозумів усе, й усе легко читалось і розумілось, бо це абсолютно не так.
Це дуже важка трилогія, як морально, так і з точки зору побудови світу. Але розбиратися в усьому цьому дуже сильно кортить.

В кінці лише хочу додати вибачення, вибачення до головного «антагоніста».
Пробач мене, батечко Земле, якщо я тобі колись шкодив, і не гнівайся на мене… хоча тобі мабуть все одно, адже всі люди однієї породи…

🪐Світ, у якому люди здатні маніпулювати тектонічними плитами й енергією Землі. Жінка, що прагне помсти. Суспільство, що не терпить інакшості.

«П’ята пора» — перша книга з науково-фантастичної трилогії «Розламана Земля» американської авторки Н. К. Джемісін. Історія була опублікована в 2015 році і отримала премію Г'юґо за найкращий роман. Всі три книги цієї трилогії здобули цю нагороду, відтак Джемісін три роки поспіль здобувала цю премію за кожну частину трилогії. Це безпрецедентний успіх. До прикладу, Джорджа Мартіна номінували на цю премію чотири рази, та він ніразу не виграв.

➤ Події розгортаються у світі, де землетруси, виверження вулканів та інші природні катастрофи є звичними явищами, і час від часу настає апокаліпсис, відомий як П'ята Пора — період руйнувань, що може тривати роками й століттями.

Люди з умінням керувати сейсмічною активністю, називаються орогенами. Однак суспільство до них ставиться з підозрою і навіть ненавистю, вважаючи їх небезпечними. З перших сторінок ти буквально з головою занурюєшся у ці реалії, тому навіть дещо паморочиться голова від нерозуміння певних слів. Це і є великий недолік цієї книжки. Та думаю, його легко можна було б прибрати, перемістивши словник-довідник з термінами з кінця книжки на початок.

➤ Найбільша краса «Пʼятої пори» — унікальний стиль. Різні частини історії подані з точки зору трьох персонажів, один з яких розповідає історію в другій особі (оповідач звертається до читача на «ти»). Небагато є таких історій, де тебе беруть за руку й просто-таки ведуть шляхом героїні.

☄️Н. К. Джемісін активно висловлює свої погляди на важливі суспільні питання, як-от расизм і рівноправ’я, як у своїх книгах, так і в інтерв’ю. Наприклад, якось вона зізналася, що трилогія «Розламана земля» — це наче втілення її фрустрації та злості через заворушення у її рідному місті Фергюсоні (коли поліцейські убили беззбройного темношкірого юнака). Позиція Джемісін — це виклик традиціям жанру, який славився своєю певною однобічністю та орієнтацією на європейські культурні засади.

➤ Права на кіноадаптацію «П’ятої Пори» були продані Sony Pictures Entertainment. Також розробники ігор Green Ronin отримали ліцензію на створення компʼютерної рольової гри за мотивами трилогії.

Моя оцінка: ⭐️⭐️⭐️⭐️ з 5. Планую читати продовження!

Я не покладала великих надій на «Місто, яким ми стали», бо колись побачила оцінки на гудрідс і вони були невтішні.
Проте, коли книга вийшла українською, я не могла не звернути на неї знову увагу. І перше, що мене наштовхнуло — це відношення до квір-літератури.
Виявилося, що це не єдина причина по якій книга варта уваги. Вона має унікальну ідею сюжету, деталізований гарно прописаний світ і не пласких персонажів. Що зазвичай вже є серйозним показником якісної історії. Єдине, що може далеко не всім зайти, це розміряність оповідання. Доволі неспішні події. Хоча мені це не завадило насолодитися книгою.

"П'ята пора" – класна книга. Це захопливе доросле фентезі з елементами наукової фантастики. Незвичний стиль розповіді від трьох жінок спершу трохи збив з пантелику, але це виявився класний сюжетний поворот.

Тут є все: кінець світу з природними катастрофами, складні соціальні конфлікти, загадки минулого, а також смерть, секс, любов і бажання помсти. Головна героїня дуже цікава і багатогранна, її історія тримає в напрузі.

Без сумніву, продовження читатиму. Не має до чого придратися.

Відгук без спойлерів щодо попередніх частин, тільки мої враження‼️
⠀
Фінал. Нарешті ми дійшли до фіналу й це була незабутня подорож.
⠀
Мені важко описати словами геніальність та неповторність цього циклу.
⠀
Фраза «нічого подібного ще не читала» не підходить, бо нічого подібного ще просто не існує.
⠀
Це новий для мене жанр, який захопив та за кохав у себе.
⠀
Щодо сюжету - це настільки бездоганна робота, що навіть боюсь уявити, кому треба було віддати душу задля такої фантазії.
⠀
Світобудова - це один із наймасштабніших світів. Детальний та чіткий.
⠀
Герої - ну це взагалі щось космічне! Мені просто не вистачить символів розказувати про всіх, бо сказати є що💔
⠀
Вони розкриваються поступово. Кожен неквапливо ділиться із нами своїми трагічними історіями і я запевняю, що ви знайде собі улюбленця.
⠀
Ця частина все розставляє на свої місця, все пояснює.
⠀
Я щаслива і вдячна за можливість прожити цю історію! І я обов’язково повернуся до неї знову.
⠀
Звичайно ж раджу!

Ідеальне епічне фентезі в дусі Аберкромбі та Сандерсона 🗡️
Я нічого не очікувала від цієї книги, я нічого не знала про авторку, і невеликий наклад теж насторожував, але ця книга настільки ж прекрасна, наскільки й недооцінена.

Унікальна система магії, коли люди контролюють саму Землю, деталізована світобудова з купою специфічних слів (і яка точно вас здивує, якщо ви, як і я, дивлячись на обкладинку, вирішили, що тут буде середньовіччя 😏), реалістичні і часом жорстокі події (ніяких роялів для героїв тут не заховано!), неймовірні персонажі і загадки, клубок яких треба розплітати всю книгу. І що сподобалося мені найбільш — дійсно неочікувані сюжетні повороти, про які я до останнього не здогадувалася, хоча досвід читання фентезі маю великий, тому отримала змогу вперше за довгий час сидіти над книгою, впустивши щелепу на підлогу.

Тож якщо ви шукали якесь нове і класне фентезі, яка побудоване далеко не лише на типових тропах, то вам однозначно варто зазирнути до світу П’ятої пори)

Якщо перша книжка «Пʼята пора» залишила по собі багато питань стосовно персонажів і світобудови, то тут авторка нам все пояснює (ну майже все і через це я ще більше чекаю на 3 частину) і дає ще більше нової інформації та простору для уяви.
⠀
І коли всі герої сплелися в єдину складну й неймовірну сюжетну лінію – читання стало йти ще цікавіше.
⠀
Тут багато персонажів, дуже. Але авторка так вдало прописала всі їхні історії, що навіть дрібні деталі стають невід’ємною частиною цього світу.
⠀
Якщо ви забули, то я нагадаю, що це фентезійний всесвіт із постапокалаптичною обстановкою.
⠀
Таке рідко буває, але друга книга мене вразила ще більше за першу. Вона цілком логічна, непередбачувана і тримає у напрузі до останнього слова. І ще вона ідеально розігріває інтерес читача перед заключною частиною.
⠀
Цей цикл не можна віднести до легкого читання, бо тут багато незвичних термінів і явищ. І ще стиль написання авторки я б назвала одним із найважчих. Але водночас ці книжки не порівняти ні з чим іншим. Для мене це геть нова й оригінальна ідея.
⠀
Як вже сказала – чекаю на продовження. І раджу всім поціновувачам наукової фантастики.

Фентезі та наукову фантастику я люблю за те, що ці жанри дозволяють побачити щось “нове”. Тільки вони дають максимально простору для уяви.
⠀
Ось це все і дала нам #джемісін
⠀
ТАК ВОСТАННЄ НАСТАЄ КІНЕЦЬ СВІТУ
⠀
Кожні декілька сотень року у цьому Всесвіті трапляються події рівня апокаліпсису - Пʼята пора, сезон катастроф.
⠀
Тут ми зустрінемо людей, які понад усе прагнуть вижити. Бо постійні землетруси і виверження вулканів - це щоденні випробування. Було створене суспільство навколо темряви, голоду і отруйного повітря, бо всі щиро вірять в те, що земля ненавидить усе живе. Тому перед людьми постає тільки одна ціль - виживання.
⠀
Також тут ми зустрінемо орогенів, які мають владу над землетрусами. Вони можуть контролювати камʼяні породи: почати чи зупинити підземні поштовхи за власним бажанням. І звичайні люди їх ненавидять і в той же час намагається використати.
⠀
Суспільство, що знаходиться на межі вимирання - жорстоке і суворе. Якщо ти стаєш непотрібним - тебе залишають помирати. Тут цінності базується на користі.
⠀
Із цього всього стає зрозуміло, що це читання не з простих!
⠀
Історія дійсно вийшла жорстокою. Світоустрій важкий, заплутаний. А незвичні для нас імена і терміни ще більше обтяжують текст.
⠀
Але в той же час книжка відрізняється від усього того, що ми з вами читали раніше: нова ідея, закручений сюжет, безліч персонажів на будь-який смак, та дуже крута ЛГБТ складова.
⠀
Це було захопливе читання. Складне - так! Але неможливо не чекати на продовження

Уфф, знову ця емоційна втома через фінал циклу, який припав до душі. Ми з героїнями дісталися до місця де вплив Батечка-Землі на хранителів найбільший і ми нарешті дізналися що ж трапилося в світі.

Думаю, ні для кого не буде сюрпризом той факт, що трапились люди. Одержимі бажанням підкорити та вдосконалити всі природні ресурси та явища вони влізли туди де їх не чекали і отримали світ який двигтить. Але дана книга фінал і значить нарешті все добре. Якщо так можна сказати...

В кожному відгуку я зазначаю що це складне фентезі. Одна зі складностей це система магії і в третій книзі ми знову дізнаємося нові факти які змінюють наше ставлення до орогенів. Друга складність це манера письма, яка не стала для мене звичною навіть після третьої книги. Ну і третя складність це герої. Їх характери та дії такі непередбачувані, але вони ідеально пасують світу, який гине. І кожна складність це привід щоб прочитати цю історію, бо вона того варта!

Ця книга дала мені те прекрасне відчуття, коли всі часточки пазла стають на свої місця і ти із задоволенням бачиш цілісну картину😍. Розділи з минулим допомогли розкрити одного з героїв та пояснили з чого все почалося, але мені так хотілося хоча б малесенький епілог, щоб зрозуміти що ж відбулося з Землею, коли йому повернули викрадене😏.

Як підсумок скажу, що я дуже раджу цю історію всім поціновувачам фентезі та тим хто шукає щось не новеньке в жанрі.

💭Вау!😱
🗯️Уф-ф-ф🥴
Це коротко про мої емоції після читання другої частини циклу "Розламана земля".
Нас зустрічає Затишш - світ, де стався великий Розлом, і на всіх мешканців чекає Пора, в якій попіл закриває небо та землю. Затишшя населяють не тільки люди, мешкають тут орогени, які відчувають землю і можуть змусити її рухатись або навпаки спинити рухи; каменежери - загадкові кам'яні істоти які можуть переміщатися крізь товщу землі, а ще тут є Батечко Земля і він злий, бо у нього дещо вкрали...

Ми зустрічаємо вже знайомих нам героїв і їм треба зупинити Пору, яку спричинив Розлом, бо вона триватиме тисячоліття і вижити немає шансів.
✨Яка ж шикарна історія, але складнішого фентезі я ще не читала. На початку я була впевнена, що другу частину прочитаю швидко, адже особливості світу мені вже знайомі. Наївна🤦🏻‍♀️. Авторка додає все нові і нові аспекти орогенії і, знаєте, я вирішила вже нічому не дивуватися. Якщо це треба зробити, то герої роблять, а я спостерігаю і не намагаюся зрозуміти їх дії.

В цій історії шикарно буквально все. Герої і нові і старі викликають емоції (Гоа 😱), атмосфера приреченості і страху тримає в напрузі, а інтерес до того, що відбувається, не дозволяє надовго відкласти книгу. Так, це не простенька книга для відпочинку, але вона варта уваги, і я вам щиро раджу спробувати відвідати цей світ🌍.

"Зима, Весна, Літо, ще Осінь; затим — П'ятая — смepть, владарка їм усім"

Перша частина трилогії "Розламана земля", яка єдина отримала премію Г'юґо за кожну з частин 🔥
Хто не в курсі, то це премія, яка щороку, з 1953 року, присуджується за твір у жанрі наукової фантастики або фентезі.

Ця книга мене вразила, шокувала, зачарувала, давно не стикалась з чимось настільки продуманим.

Світ після апокаліпсису змінився, тепер цей апокаліпсис періодично відбувається і зветься П'ятою порою. Найдовша П'ята пора вже от-от розпочнеться. Хмари попелу, холод, аномальні струси землі.. Все це чекає на континент Затишшя (іронічна назва, чи не так? Адже спокою та тиші він не знає вже тисячоліттями).

Але окрім кінця світу, є ще й особистий, що стався у жінки Ессун, яка тепер має рушати на пошуки втраченого, долати негоди, мститися... Разом із нею ми почнемо шлях з невеликого містечка, а ось куди він приведе...

Мені дуже сподобався цей похмурий, жаский світ, його магія, особливості, але коли читатимете, то підглядайте у словник, щоб не тупити як я перші сторінок 70 😅

Хочу зазначити, що ця історія дуже феміністична, якщо задуматись, але цьому передуватиме досить багато болю і жорстокості.
Насправді про цю книгу хочеться говорити, бо вона крута, але складно робити то без спойлерів.

Вона дуже швидко закручує у вир подій, вона зачаровує і жахає, зацікавлює і марудить, вражає і не відпускає до самого фіналу, а фінал перевертає все (хоча один дууже вагомий твіст я відчула на середині книги +–).

Просто, якщо вас не лякає похмурий постапокаліптичний світ, якщо ви не боїтесь зануритися в щось нове і трохи поколупатись у світі, щоб його зрозуміти, то беріть цю книгу, вона варта того.

Сьогодні поділюся відгуком на дуже незвичну для мене книгу, а саме на «Місто, яким ми стали» Н. К. Джемісін💭

Це міський фентезійний роман, який авторка створила на основні свого ж оповідання «The City Born Great». Всі події у книзі розгортаються у Нью-Йорку, а саме у версії світу, в якому великі міста стають розумними через людські аватари.

Після того як аватар Нью-Йорка впадає в надприродну кому і зникає, група з п’яти нових аватарів, які представляють п’ять районів, об’єднується, щоб боротися зі спільним ворогом. Серед наших головних героїв є Менні (аватар Манхеттена), Бруклін "MC Free" Томасон (аватар Брукліна), Бронка Сіваной (аватар Бронкса), Падміні Пракаш (аватар Квінс), Ейслін Хуліхан (аватар Стейтен-Айленда) і звісно ж сам Нью-Йорк, який стає сильнішим разом з іншими аватарами.

Щодо вражень: перші 40-50 сторінок було складно зрозуміти що і до чого. Але із часом авторка знайомить нас зі всіма головними героями та їхніми силами. Кожен із аватарів буде боротися із ворогом, який хоче зруйнувати місто та заволодіти нашим світом.

«Місто, яким ми стали» – цікава та захоплива книга. В процесі читання навіть уявляла екранізацію цієї історії. Впевнена, що вона була б дуже крутою!

• Не все воно тут, тобто в цьому світі. Менні одразу бачить, що тут наче подвійне місто: тут, а також у тому іншому світі, де небо несамовите, а люди споконвіку бездумні.

• Отже, перший урок про Нью-Йорк: те, що люди думають про нас, – не те, чим ми є насправді.

• Як ти визначаєш диво? Ніяк, ти просто створюєш інший світ, що почне робити свої дива. І життя так розмножується – в тисячах мільйонів світів, кожен із яких дивніший за останній.

• Ніщо з того, що роблять люди, не витесено в камені, та й каміння, хай там як, змінюється. Забажавши, ми і в собі можемо змінити що завгодно. Треба тільки хотіти. Люди, які стверджують, мовляв, зміни неможливі, звичайно досить задоволені тим, що є.