"Зима, Весна, Літо, ще Осінь; затим — П'ятая — смepть, владарка їм усім"
Перша частина трилогії "Розламана земля", яка єдина отримала премію Г'юґо за кожну з частин 🔥
Хто не в курсі, то це премія, яка щороку, з 1953 року, присуджується за твір у жанрі наукової фантастики або фентезі.
Ця книга мене вразила, шокувала, зачарувала, давно не стикалась з чимось настільки продуманим.
Світ після апокаліпсису змінився, тепер цей апокаліпсис періодично відбувається і зветься П'ятою порою. Найдовша П'ята пора вже от-от розпочнеться. Хмари попелу, холод, аномальні струси землі.. Все це чекає на континент Затишшя (іронічна назва, чи не так? Адже спокою та тиші він не знає вже тисячоліттями).
Але окрім кінця світу, є ще й особистий, що стався у жінки Ессун, яка тепер має рушати на пошуки втраченого, долати негоди, мститися... Разом із нею ми почнемо шлях з невеликого містечка, а ось куди він приведе...
Мені дуже сподобався цей похмурий, жаский світ, його магія, особливості, але коли читатимете, то підглядайте у словник, щоб не тупити як я перші сторінок 70 😅
Хочу зазначити, що ця історія дуже феміністична, якщо задуматись, але цьому передуватиме досить багато болю і жорстокості.
Насправді про цю книгу хочеться говорити, бо вона крута, але складно робити то без спойлерів.
Вона дуже швидко закручує у вир подій, вона зачаровує і жахає, зацікавлює і марудить, вражає і не відпускає до самого фіналу, а фінал перевертає все (хоча один дууже вагомий твіст я відчула на середині книги +–).
Просто, якщо вас не лякає похмурий постапокаліптичний світ, якщо ви не боїтесь зануритися в щось нове і трохи поколупатись у світі, щоб його зрозуміти, то беріть цю книгу, вона варта того.