А от це норм було — небагато очікувала, тож, коли рівно стільки й отримала, то несподівано насолодилася. ?Типова мафіозно-кримінальна історія із тарантинівським вайбом, коли боса мафії кинув інший крутелик, дитятко його обідили, тому він посилає гончих з мотоциклєтками, аби вони помстилися і привезли його яйця для нанизування в намисто. Крутелика традиційно плутають із абсолютно безневинним агнцем божим (бо у цій вашій Мексиці тих Раміресів, як донів Педро у Бразилії) і починається замєс. ?Перестрілки, поножовщина, апасні блондинки (та брюнетки), гонитва на автостраді, підкладена не туди вибухівка, таємничі зустрічі у непримітних мотелях, конспірація та провокація. Повний набір і зверху теніс. ?Все дуже швидко, яскраво, без жодних сумлінь чи вагань "вбивати чи не вбивати", нездорова їжа і багато, багато реклами. Цілі розвороти, присвячені рекламі чогось, що має терміново спожити, придбати, дістати у кредит мешканець цього мальопису. ❤️ Мені нравицця.

Моцний екшн з простеньким сюжетом, але крутою подачею, що захоплює подих. ? Рамірес має видатний талант в області ремонту пилосмоків. Може виправити будь-яку несправність навіть з зачиненими очима. І (майже) всі колеги в захваті від нього, бо він завжди вчасно прийде на допомогу, вислухає і не ставитиме питань - бо до всього він ще й німий. Здавалося б, звичайнісінький робітник, тихий, скромний і працьовитий - але в його минулому є величезна темна пляма (як і на його обличчі). І це минуле, яке він прагне поховати, таки наздожене його та затягне у новий вир інтенсивних і небезпечних пригод. Історія з блискучим гумором, напружена, стрімка і видовищна. З неймовірним кольоровим оформленням та разючою графікою. Ніби і в міру кривава, але при цьому тепла і навіть добра? Не знаю, як це працює, та мабуть справа у головному герої, що викликає максимально позитивні емоції. Дуже сподобались додаткові матеріали - рекламні флаєри, газетні вирізки. І рівень пропрацювання деталей в екшн-сценах. В сюжеті купа твістів, і хоч в принципі вони цілком відповідають типовому голівудському сценарію, історія не видається нудною чи банальною - хоча і навряд прям здивує. Читається на одному подиху, але можна добряче залипнути, розглядаючи зображення масштабних сцен. До екшенів я більше звикла на екрані, і це далеко не мій улюблений жанр, але в мальописі це було незвичайно і доволі захопливо.