«Погана мати» — це саме та книга, після якої хочеться сказати: Оце я не очікувала! Мені дуже сподобалося. Атмосфера, напруга, таємниці й постійне відчуття, що ось-ось я нарешті зрозумію, хто за всім цим стоїть. Але найкраще — я майже до самого кінця не знала, хто вбивця. А зі мною таке трапляється дуже рідко Я постійно будувала теорії, підозрювала одних, потім інших, знаходила «докази»… і щоразу думала: «Ну все, тепер я точно знаю». А потім книга знову змушувала мене сумніватися. 😂 Особливо сподобалося, що це не просто розслідування вбивства. Тут є багато емоцій, болючих рішень, минулого, любові й материнства. І саме через це історія чіпляє сильніше. Фінал для мене був дуже вдалим — і головне, неочевидним. Якщо ви любите книги, де можна до останніх сторінок грати з автором у «вгадай, хто вбивця» — дуже рекомендую

Історія, яка тримає тебе і не відпускає до останньої сторінки 📖 І навіть у певний момент (через події ближче до фіналу) вже починаєш думати: «Ну все… все пропало, та за що??» 💔🥺 Емоційно, глибоко, романтично, гаряче (ох, тут багато 18+), певною мірою кінематографічно 🥰 (уявляю, який би це був фільм 💞). Літньо, з тим вітерком біля озера і смаком ожини… Історія кохання, яка мене не відпускала, і не хотілося, щоб книга завершувалась 😍. Дуже чуттєво і красиво. Попри трагізм долі головних героїв і складні життєві обставини (чого я зовсім не люблю в книгах), я не могла відірватися від цієї історії. Вона ідеальна для літа 😋. Авторка мене здивувала 💔. Ніколи б не подумала, що «скляна» історія може бути такою прекрасною 🥹❤️‍🔥 — коли розбиті серця з’єднуються, зцілюються, дихають в унісон і живуть ❤️

«Я приїхала у це маленьке містечко тікаючи від болю, а знайшла його, тихого, відлюдькуватого, з очима які кричали в тиші. Люди говорили що він дивний. Він не сказав ні слова. А я закохалася в його мовчання.» Відгук на книгу «Голос Арчера» або як вкрасти моє серце за 427 сторінок💔 Так. Це було прекрасно. Це було так прекрасно, що я навіть навряд зможу описати це словами. Зцілення, кохання з першого погляду, секрети минулого, атмосфера маленького містечка.. Ідеально. Раджу🤗❤

Офіційно моя найулюбленіша романтична історія. І я навіть не знаю, як нормально описати свої емоції після цієї книги 😭❤️ Це не просто історія кохання. Це книга про двох людей, які несуть за собою біль минулого, але поступово знаходять одне в одному те, чого їм так не вистачало. Арчер (мій любімєнький, самий няшненький💋) - це персонаж, якого неможливо не полюбити. Його історія неймовірно болюча, але водночас така тепла. А Брі (моя булочка🤧) - саме та героїня, яка не намагається його змінити, а просто бачить його справжнього. В них немає відчуття штучної романтики - навпаки, усе настільки емоційно, що я буквально проживала кожен момент разом із ними. 🥹 Ця книга змусила мене сміятися, переживати, плакати й кілька разів просто відкладати її, щоб прийти до тями. А після фіналу залишилося те саме відчуття, коли хочеться повернутися на першу сторінку й пережити все ще раз. 10/10. Моє серце залишилося в Пеліоні🥲❤️‍🩹

Це було сильно, емоційно та глибоко. Попри юний вік головні герої показали емоційну зрілість та людяність. Дві зранені душі зустрічаються у маленькому містечку. 🫧Можливо, ті, хто зазнав найтяжчих страждань, випромінюють найбільше світла.🫧 Арчер, німий місцевий, багато років живе самотою. Це дивно, враховуючи розмір містечка та історію його родини. Поки не з'явилась Брі, що тікала від спогадів минулого. Саме її глибока емпатія та знання мови глухонімих дали поштовх новому знайомству. 🫧Іноді достатньо однієї людини, яка почує твоє серце, звук якого ніхто ніколи не намагався почути.🫧 Здавалось, що їх кохання приречене бути залежністю чи одержимістю. І так воно було спочатку. 🫧Мені треба почуватися в безпеці й знати, що мене приймають зі всім моїм болем. Мені потрібен той, хто зрозуміє й обійме мене, коли я плакатиму. Мені потрібен Арчер.🫧 🫧Мені бракувало знань, щоб мріяти про тебе, Брі, однак ти все одно збулася. Хто зміг прочитати мої думки й точно знав, чого я хочу, якщо я навіть сам цього не розумів?🫧 Та, як вже згадано вище, герої здивували своєю дорослістю. Неочікуваний поворот сюжету додав нервів. Однак маємо фінал, на який заслужили. Тож, цілком погоджуюсь з наступною думкою. 🫧Найгучніші слова - це ті, які наповнюють нас життям.🫧 Та щиро рекомендую до прочитання.

Як мені подобається ця атмосфера маленького містечка. Тут вона показана з 2 сторін: теплого ставлення до головної героїні (Брі) та відстороненого - до головного героя (Арчер). Арчер та Брі пережили в минулому дууууже страшні події та були зломлені. Кожен переживав це по-своєму. Брі втекла до маленького містечка, а Арчер жив відлюдником. Дуже сподобався їх розвиток відносин на початку книги, потім почалися гойдалки. Психологічні травми, невпевненість в собі, страх по різному впливають на поведінку та рішення людей. Але все ж таки як кохання вміє зцілювати, як зустріч з правильною людиною допомагає тобі подолати темні спогади. Кохання Арчера подарувало Брі спокій та безпеку, а кохання Брі подарувало голос Арчеру. «Я вважаю, що кохання – це поняття, і кожна людина має окреме слово для того, що це для неї підсумовує. Моє слово для любові – Брі.» П.С. початок 34 розділу. ну хто так робить? я майже не кинула книгу в стінку.

Непогана історія на один раз, не викликала яскравих емоцій, на жаль 🤷

Ця історія стала для мене справжнім відкриттям. Вона не про гучні події чи шалений сюжет, а про тишу, біль, самотність і кохання, яке здатне зцілювати. Арчер підкорив мене своєю щирістю, ранимістю та глибиною. Його історія змушує співпереживати, а Брі поруч із ним дарує надію на те, що навіть після найтемніших моментів можна знову навчитися жити й довіряти. Під час читання я відчувала і смуток, і тепло, і ті самі «метелики в животі». Книга читається легко, але залишає сильний емоційний слід.