Марія Косян

Авторка чудово володіє мовою. Читається легко, захопливо.

Ми маємо справу з двома романами в одному і фінальним узагальненням цих двох історій, тому не лякайтесь великого розміру книги. Багато здогадок щодо пояснень світобудови цього світу буде під час прочитання. Майже неможливо вгадати авторський задум, тому текст в напрузі буде тримати до кінця. Книга емоційна, терапевтична. Найбільше рекомендована тим, хто хоче працювати з травмою війни.

Цей роман буде цікавим для любителів наукової фантастики, фентезі та реалізму.
Всі три жанри поєднані майстерно! Однозначно рекомендую.

Давно мене так не розмазувала книжка 💔

– Твої герої теж познайомились у кав'ярні в парку!
– А могли би познайомитись у лісі.
⠀
Зізнаюсь чесно: коли я побачила анонс «Героя замість мене», то сумнівалась, чи треба мені ця книжка. Бо анотація була цікавою, але я не знала, чи це моє. Вирішила ризикнути, і почали читати, були враження, що це цікаво, прикольно, але звичайно, спокійно. А потім…
⠀
Я офігіла з того, як усе почало закручуватися, не даючи йому можливості не думати про це фентезі, навіть коли спала. Воно заполонило всі мої думки і стало не просто цікавою пригодою. Я розгадувала справжню головоломку. Бо…
⠀
Повернімося на початок історії.
⠀
У книжці є 2 сюжетні лінії. Перший – про Героя (це дійсно його ім’я), який живе у світі, в якому є жахливі Тіні, які можуть помічати лише такі, як він – Літуни (а він ще й може їх побачити). І ніякі вони не добрі. Очолює Літунів такий собі Доктор, який навчав їх виживати серед Тіней, і не просто так. Одного дня він об'єднав 4 Літунів, серед яких і Герой, для виконання дуже важливої ​​місії.
⠀
«У дитинстві кожен чув страшні казки про Тіней. Про їхнє тихе або оглушливе дихання, криваві сліди, полішені на місцях викрадень, гуркіт невидимих ​​автовок, шел моторестошних колискових над ліжками немовлят. Але ніхто: ані оповідачі, ані малюки, які всотували ті легенди, – не сприймав їх серйозно. Лише одиниці, що колись стали жертвами нападу й помітили щось дивне, схилялися до того, щоб повірити. Літуни ж не тільки вірили, а знали.
⠀
Що бачили всі, окрім мене? Просто тінь – первинний темний обрис, проектований непрозорим об’єктом на освітлену площину. Літуни помічали їх часто, бо були важливими, а ще ви відпрацьовували методи, як програма присутня тих істот. Та звичайні люди ніколи не зверталися на Тіню увагу. Зрештою, як і на Літунів».
⠀
Друга сюжетна лінія – про Ігоря, який живе в Києві й пише свою книжку. Одного дня його друг запрошує його взяти участь у тестуванні добавки на основі штучного інтелекту. Він погоджується. Головна умова – не говорити про минуле і не запитувати в інших про це, поки все не закінчиться.

На острові він планує дописати свою книжку – «Герой замість мене». Ви правильно розумієте: він пише її про того самого Героя, і там відбувається все, що насправді відбувається в паралельній лінії з Героєм. Але як таке можливо? Як ці герої пов'язані?
⠀
«Я заздрю ​​Героєві. Він рятує життя людей, змінює реальність. Немає нічого гіршого для почуття безпорадності. Герой – щасливчик, бо може покращити світ».
⠀
Зрозумівши це, я не випускала олівець з рук. Уся книжка написана теоріями, тому що це не просто фентезі – це справжня головоломка. І як же було захопливо змінювати теорію і не розуміти, яка ж правильна, бо з кожним розділом я побачила щось нове і дуже інтригуюче.
⠀
А коли я почала розуміти, моє серце раз за разом хрускотіло. І дочитавши книжку, я усвідомила, що воно розкололося на тисячі частинок.
⠀
Ця історія подобається не лише тим, хто шукає щось оригінальне серед фентезі, з інтригою, любить шокуватися, а й письменникам (і майбутнім теж). Бо Ігор пише власну книжку, і там багато роздумів про це і навіть про видання власних книжок в Україні. Цим вона також мене підкорила.
⠀
От тільки вас передати про одну тригерну тему, яка тут є. Це буде спойлер, бо розпочнуться згадки про неї вже у 2 частині, та все ж. Тут зачіпається тема російсько-української війни, а також початок повномасштабного вторгнення. Й описано дуже реалістично.
⠀
«Повітря пахне інакше, легше пірнає в легені та вислизає назовні. Таке повітря там, де немає війни».
Якщо ви дочитали мій відгук про «Героя замість мене», то ви або любите українське фентезі, або готові відчинити йому двері у своєму серці. До якої ж категорії ви належите? Ну і зізнавайтесь: додали в бажанки цю неймовірну пригоду Україні й іншими світами?

Це історія про пошуки себе, яка легко знаходить відгук у серці кожного. Авторка розповідає про те, як іноді важко зрозуміти, хто ти є насправді, і що значить бути героєм у своєму житті🦸‍♀️, а не грати чужу роль.

Головні герої викликають щирі емоції — ти ніби переживаєш усе разом із ними. Їхні страхи, сумніви та спроби знайти своє місце в цьому світі відчуваються дуже реальними. Ця книга точно змусить вас замислитися над власним життям і тим, чи ви справді живете так, як хочете.

Мова проста, але образна, тому читати легко й приємно. Авторка зуміла знайти баланс між глибокими темами та доступною подачею, що робить книгу близькою для широкої аудиторії❤️

Єдине, чого трохи бракує, — це непередбачуваності. Подекуди розвиток подій здається очевидним, але це не псує загального враження, бо самі герої й їхні переживання тримають увагу до кінця.