Розмірений, спокійний скандинавський детектив. Для тих, хто любить поглиблюватимь в книги, у велику кількість деталей, комунікацій, ознайомитись з усіма нюансами розслідування поступово та неспішно. Детектив Карен після корпоративу прокидається в ліжку зі своїм шефом, про що дуже шкодує після. В цей самий день, його колишню вбивають, і в підозрюваних під час слідства - лише він. Карен єдина, хто може підтвердити алібі шефа, але не поспішає розкривати свої особисті тайни та разом із командою приступає до розслідування, яке відкриває дуже багато небезпечної правди про містечко Доґґерланд.

По-перше, це книга, яка подарувала ще одну обсесію, про що я вже писала в себе. ✨ По-друге, це той варіант детективу, який я люблю: із додатковим корисним навантаженням (тут — постійні кпини щодо культурної різниці між шведами, данцями, британцями та мешканцями вигаданої острівної держави там десь між ними). ?‍⬛ А ще вони часто їли рибу, різного виду та приготування, з-за чого я тепер теж хочу риби. ? В цілому ж #Дафа_радить, хоча й десь на середині було трішки затягнуто. Але це можна списати на те, що авторка так намагалася передати оте відчуття безсилля, коли розслідування не рухається з мертвої точки. ? Все витягнула дуже динамічна (хоча й не скажу, що прям неочікувана) кінцівка. ? Це перший роман серії, яка на сьогодні нараховує (підгляда у Goodreads) 7 книг, а ще я побачила, що "Фабула" вже відкрила передзамовлення на другий роман. Обов'язково буду читати.

Все починається з убивства колишньої жінки начальника Карен, а також офіцера поліції. Тепер вона розслідує це вбивство, а ще згадує про свою помилку, про секс з ним, в попередню ніч. Картаючи себе вона ще більше стає відчайдушною після смерті Джона і Матіс. Буває береш в руки книгу і розумієш, що це твоя історія. Я не могла відірватись від книги, мені сподобалось як автор пише, як велось розслідування і в той же час показувались звичайні люди та копи зі своїми проблемами. Ще мене цікавило як повʼязані люди з 1970 року про яких теж писали, але пізніше все стало зрозуміло. Мені сподобалась як Карен вела справу та розслідування, сюжет не був надто динамічним, але водночас були цікаві повороти сюжету та неочікувані моменти. А фінал мене здивував, цікаво закручений і неочікувана розвʼязка.

?️ Детектив, який не поспішає, але змушує зануритися по самі вуха. ?️ Події розгортаються на доґґерлаедських островах — місці, де час ніби плине повільніше, повітря насичене сіллю, а тиша кричить гучніше за слова. Саме атмосферність стала для мене найсильнішою стороною цього роману. Динаміки тут не багато, але те, як авторка передає острівне життя, змусило мене ніби фізично відчути холод, вітер і ізольованість цього краю. ?‍♀️ Головна героїня — детектив Карен — отримує справу про вбивство колишньої дружини свого шефа Юнаса Смееда. Відправна точка розслідування — лише знаряддя вбивства. Все інше — суцільна невідомість, яка поступово розкручується в міцну і складну історію. Особливо цікаво було спостерігати, як авторка збудувала розслідування навколо, здавалося б, дрібниць. ?‍❤️‍?У романі є ще одна лінія — ми час від часу переносимось у 1970-ті, де знайомимось із родиною Анне-Марі та Пера Ліндґренів. Довгий час ця сюжетна нитка здавалася мені загадкою в загадці — зв’язок із теперішнім неочевидний. Та поступово все стає на свої місця. Хоча я й зрозуміла, до чого ця передісторія, це аж ніяк не допомогло мені визначити вбивцю. І в цьому – ще один плюс. Авторка майстерно приховує вбивцю до самого фіналу. Нічого не видає, не підказує надміру, ані жодного прямого натяку. Фінал дійсно здивував! Чекатиму на наступну частину циклу?