Хоч за вікном давно не зима, а книга — суто "сезонна", та останні холоди якось по-зрадницьки навіяли бажання загорнутися в плед і почитати щось святкове. Взяла цю книжку з думкою: ну от, зараз буде затишно, з різдвяними дивами ✨, хепі ендами й теплим післясмаком. Але… очікування й реальність не зовсім збіглися ? Це збірка, тож як завжди: щось дуже сподобалось, щось — зовсім «не моє». Але саме в цьому й магія антологій — у різноманітті ? З 12 оповідань мене зачепили 7 — і я б хотіла їх відзначити окремо ❤️ ? Наталія Довгопол — знайомий автор, стиль як ковток теплого чаю ☕ Прочитала з задоволенням! ? Юлія Мак — трошки хаотично, але з хорошим післясмаком ? ? Дмитро Безверхній — глибока історія, яка зворушила до сліз. У головної героїні — чоловік, який вважається безвісти зниклим… Це болісно близько ? Бо мій найкращий друг вважається зниклим безвісті вже півроку, і я щиро сподіваюся, що він живий і повернеться ? ? Максим Беспалов — морально важке оповідання, але залишилося в пам’яті теплим, і це цінно. ? Оксана Вєліт — легка містика й доброта водночас?️ ? Федір Рудий — щемлива й щира історія про наших захисників. Друге місце у моєму серці ?? ? Ярослава Литвин — абсолютний фаворит! ? Історія про «найгіршого Миколая» виявилась дуже атмосферною, з чудесами, гумором і важливими сенсами. Саме такого я й чекала від усієї книги ? Протягом читання моя оцінка коливалась між 3 і 4, але фінальне враження змусило таки поставити 4 з 5⭐

Книга залишає відгук після себе, АЛЕ, в даній збірці я не помітила вікового обмеження або іншу позначку цензури, тому що у деяких оповідях є нецензурна лексика, що стало неприємним сюрпризом через те, що ніде про це не попереджено.

Оповідання Беспалова хороше, подекуди трапляються помилки. На враження не вплинуло. Аналогічно сподобалась історія Безверхнього - тут зрозуміла для себе, що із задоволенням би прочитала щось з його повноцінних робіт. "Back to the 31 грудня" - мені "віяло" стилем Половінка - нічого особистого - просто це геть не мій автор. Після недочитаної "Вілли у Сан-Фурсиско" і це святкове оповідання авторки мене не зачепило. Мабуть, я любила творчість тієї Литвин, котра створила "Не мій дім" - бо то чудовий роман. Зараз я не впізнаю авторку. Але це суто моя суб'єктивна думка, звісно ж. Магічно - містичне оповідання Оксани Вєліт теж сподобалось. Люблю такі історії: водночас трешові та ідеальні + відкритий фінал. Поза конкуренцією робота Федора Рудого - творіння військових завжди читаються із завмиранням серця? Ну й топ залишаю на останок) Перше оповідання - Слави Світової - то в саме серденько і душу. Ну не знаю: мені там було ідеальним все. П.с. ті, про які не згадала, якось геть пройшли повз: не погані, ні, але після яких занадто спокійно- сірі такі трохи

Святкова атмосфера, сімейне тепло й нотки іронії — це те, що робить збірку «Не чіпай, то на свята» такою особливою. Кожне оповідання тут, як маленький подарунок, приховує несподівану історію, наповнену святковим духом і людськими переживаннями. Автори віртуозно поєднують гумор і серйозність, змушуючи замислитися над тим, що насправді важливе у святковий час. Особливо мені сподобалася гра з типовими різдвяними стереотипами: родинні застілля, хаос із подарунками, несподівані гості. Водночас збірка зворушує й нагадує про справжнє диво свята — близькість, розуміння та прийняття. Одна з найяскравіших рис цієї збірки — використання діалекту, який додає текстам щирості та особливого національного колориту. Завдяки живій, розмовній мові, герої стають близькими, а їхні історії — справжніми. Відчувається, що ці оповідання написані з любов’ю до української культури й традицій, що додає читанню автентичності. Книжка ідеально підійде тим, хто хоче відчути свято навіть у звичайні дні, а також знайти тепло і затишок серед сторінок. Рекомендую для читання вдома, із горнятком гарячого чаю та під мерехтіння ялинкових вогників.

Нейкраще, що можна було почитати на канікулах Різдвяних.

Загалом збірка дуже сподобалась! Жива мова, соковитий текст, гумор ? тільки декілька історій не відгукнулось. Та решта в саме ♥️

Різдво - моє улюблене свято. Я пам'ятаю змалку ці приготування до Святвечора: мої улюблені тушковані гриби, пампушки, які не смажили в інші дні, мак, який весь день не можна було називати маком ? За традицією, у цей день аж до того, як зійде зірка, не можна було їсти, але батьки нас жаліли і дозволяли щось собі з'їсти. Тому "не чіпай, то на свята" у нас не було. А от радість від того, що така книжка вийшла, у мене тепер є. Це збірка оповідань українських авторів, об'єднана однією темою - Різдвом. І цей той випадок, коли подобаються усі твори, без винятку. Тут є оповідання Ярослави Литвин, Наталії Довгопол, Дмитра Безверхнього, яких я читала раніше і вподобала. А ще Слави Світової, Юлії Мак, Олексія Деканя, Максима Беспалова і Федіра Рудого, яких я вношу к свій список до прочитання на майбутнє. Збірка різних оповідань про Різдво, як різні усі ми і наші сімейні традиції. Хтось чекає в гості тітку з Канади, яка не була вдома десятиліття і ностальгує за Маланкою. Хтось зустрічає свята з друзями, створюючи власні, сучасні традиції. Реальність міцною ниткою проходить крізь святкову метушню. Не дає забути, завдяки кому ми маємо можливість збиратися за різдвяним столом. У деяких оповіданнях стержнями сюжету стають моменти, пов'язані з війною: про зниклого безвісти чоловіка, без якого нема свята ("Сірі чаплі завжди стоять осторонь"), про втрату дому ("Найгірший з усіх Миколаїв"), про батька-захисника ("Аватар на Святвечір"), визначальне своєю назвою "Новорічне СЗЧ". Іноді мені траплялися святкові, різдвяні збірки, де були декілька оповідань ну геть не в тему, як то кажуть. Це могло бути пов'язане з Різдвом хронологічно, але не відповідало моєму настрою. З цією збіркою вийшло точне попадання. Ця книжка підійде вам, якщо вам хочеться дива. Не дошукуватися зачіпок, мовляв , не реалістично, неможливо, занадто позитивно. Такою у моєму уявленні має бути святкова книжка: про добро, родину, яка підтримує тебе, про кохання, дружбу і Диво Різдва. Беріть і читайте - як адвент, по одному оповіданню чи одразу всю книжку, якщо терміново треба свята на душі. Мої щирі рекомендації!