У 2012 році Марія Матіос стала народною депутаткою України. Вона отримувала стоси листів і один із них став поштовхом до написання цього роману. Якраз у цей період група депутатів розробляла закон про оприлюднення архівів КГБ про розсекречення всіх колишніх агентів, особливо 60–80-х років. І ось Матіос отримує листа від чоловіка, який зізнався: «Я один із тих агентів». Агент, якого дуже злякало, що імена стануть доступними для суспільства. Цей лист дуже вразив авторку і от протягом чотирьох років вона збирає свідчення й історії людей для книги. Звичайно, персонажі — це здебільшого збірні образи або художньо змінені реальні люди, щоб нікому не нашкодити. Тема вербування КГБ є ключовою і фактично проходить через усю книгу. Це історія про радянську Україну, і, в основному, тут описується психологічний стан людини, заляканої працівниками КГБ, які прагнули зламати її як особистість, стежили, шантажували, проводили «профілактичні бесіди». Описується те, як система проникала в дружбу, любов, сім’ю, як страх змушував мовчати або зраджувати. ⸻ — Ви хочете, щоб я став вашим донощиком?! Ви пропонуєте мені доносити?! Інформувати?! — Ну, чому так грубо — донощиком? Не донощиком, Василю Петровичу, а просто пильною людиною. Скажімо так, нашим добровільним інформатором. Точніше, агентом. У цьому немає нічого ганебного, принизливого чи негідного. Це громадянська зрілість. Так чинять усі, для кого інтереси держави є важливішими, ніж якісь приватні домисли чи фантазії сумнівного характеру. Не відкрию вам великого секрету, однак скажу, що у нас добровільних помічників багато, і ми таких людей усіляко підтримуємо. ⸻ Та найстрашніше, що це все було насправді!!! Боже, це жахіття неможливо читати спокійно. Це дуже вплинуло на наш менталітет і хто зна скільки і якою ще ціною нам прийдеться звільниться від наслідків такого минулого. Страшно, що вербування продовжуються і сьогодні. Наші предки вигодували монстра, якого треба було задушити в зародку.

Неймовірна книга. Про почуття, про щастя, яке любить тишу але навіть і тишу порушують злі язики. Людська заздрість, цікавість що призводить до поломаних доль, трагедій. Цікаве, наповнене і водночас важке життя, постійна зміна влади, те що заважає жити, панувати на свій землі в своїй хаті і в своїй родині. Легка і водночас глибока та тяжка книга, яка точно варта уваги кожного і не залишить байдужим нікого.

Гарно. Щемко. Боляче. Але гарно. Читайте

Захоплива історія: павутиння з людей, пліток, правди та наклепів … ниточка за ниточкою, повʼязані та оповиті спільним минулим під назвою СРСР. Потягнеш за одну - зламаєш комусь долю та шию, потягнеш за іншу - вознесеш когось на пʼєдестал, але ціна? Будь-що має свою ціну. Це, як завжди, 100/10. Хочу, щоб книги пані Марії прочитав кожен українець! #км_бінго_марафон_2025

Історичний роман довжиною в 225 років. Книга про любов до рідного краю, його історію та боротьбу освітлена через призму людських доль та їх хитросплетінь. Кожен з нас: від бідного до заможного, від шанованого до нікчемного - кожен є творцем історії своєї країни та й людства взагалі. Людські життя, з їх любов’ю, зрадою, радістю, страхом, відданістю, болем та відчаєм розказують нам історії, що чіпляють не лише розум, а й серце. Ця книга не читається легко, але читається з величезною цікавістю. Окремий захват викликає жива, насичена, колоритна мова авторки, яка безперечно додає глибини твору. Якщо коротко - це ШЕДЕВР!

«Мами» - це страшна книга, яка кожною своєю сторінкою, наче пазурами, занурюється в душу і розриває серце на мікроскопічні шматочки. Це книга про мій найбільший страх... Це книга яку я нікому не пораджу, але разом з тим, мені б хотілось, щоб її прочитав кожен!

Вперше читала книгу на цю тему і мені було дуже цікаво. Безліч порад для будь-якої стадії написання від ідеї до оформлення листа на подачу видавництву. Вправи в кінці кожної глави прикольна штука, вони не такі прості, як здається. Далеко не з першого разу вдавалось робити. Але це дуже допомагає розвивати уяву і розуміти, що взагалі хочеш від тексту. Задоволена книгою абсолютно. Буду повертатися до неї неодноразово, бо це все ж посібник.

Без зайвої пафосності, з конкретикою, прикладами й завданнями, які реально хочеться виконати. Відчувається, що писали практики — кожен зі своїм поглядом і досвідом. Корисна не тільки тим, хто мріє про роман.