«Я була єдиною жінкою в кімнаті, єдиною яскравою зіркою серед моря темних костюмів» Люблю читати про жінок в історичних романах😊. Авторка розглядає виняткове життя жінки, яку суспільство сприймало як неймовірно прекрасну і не більше. Геді Кіслер, 19-річна акторка театру у Відні грає імператрицю👑 Єлизавету. І от після бурхливих оплесків працівники театру несуть до її ніг величезні оберемки вишуканих оранжерейних троянд. Щовечора після прем'єри вона отримує подібні жести, ігноруючи цю впливову особу, аж поки не втручається батько Геді, пояснюючи, що  небезпечно відмовляти торговцю зброї та амбітному політику. Особливо цієї людини слід остерігатися, беручи до уваги зміни, що розгортаються в Австрії через дії Гітлера. Дівчині було важко прийняти позицію тата, вона ж завжди була дуже любимою донечкою, з якою він багато говорив про технології, політику, життя і навчив вірити у свої сили. Яке ж велике здивування та розчарування було для Геді після одруження: її роль зводилася тільки для того, щоб займатися зовнішністю, нарядами, обов'язковий макіяж з червоною помадою💄, звісно вона покинула театр та глядачів. Сидіти поряд із чоловіком, виконуючи роль прикраси, і мовчати. Ніхто не звертав уваги на жінку і в її присутності велися дуже важливі та жахливі перемовини, про що навіть своїй матері Геді не могла розповісти... Авторка побудувала свій роман так, що, хоч і багато пояснень внизу сторінок, цього було недостатньо. Інформації в інтернеті вистачало, тож я доповнювала читання 📖📚. Книга про яскраву особистість, ікону краси своєї епохи і наукову винахідницю Геді Ламар. Геді створила оновлений світлофор і таблетку, яка розчинялася у воді, щоб зробити схожу на Coca-Cola газованку. Однак  її справжнім внеском був винахід у галузі бездротового зв’язку. Разом із Джорджем Антейлом вона розробила систему стрибкової зміни частоти, яка стала основою технологій Wi-Fi, Bluetooth та GPS. Цей винахід був важливим для військових, але технологію не визнали важливою. Їй прямо дали зрозуміти, що гарній жінці не місце серед військових розробок і запропонували «краще збирати гроші  для армії та займатися своїми фільмами». Геді ніколи не отримала за неї прибуток, почали ці розробки використовувати лише десятиліттями пізніше. День народження акторки 9 листопада — названий Днем винахідника в німецькомовних країнах.

Книга цікава та гарно структурована! Гонитва за розгадкою ДНК описана доволі напружено, показано як в той час важко було тримати визнання у науці, не дивлячись на таланти та клопітку і довгу працю, а все тому що ти просто жінка. Єдине чого в книзі не вистачало це більш детального опису Розалінди, наче і були описані почуття її та думки, але загалом цього наче не достатньо на мою субʼєктивну думку. Але загалом, книга варта уваги, розповідь про жінку яка зробила велетенський внесок у науку і яка не була визнана за життя, її боротьбу, невтомну жагу до науки та знань Для мене це 8/10

Це одна з тих книг, які захоплюють із перших сторінок. Історія Геді Ламар - не просто розповідь про красиву акторку, а глибока і дуже людська історія сильної жінки, яка, попри зовнішню глянцевість, насправді була геніальною, сміливою і мислила набагато ширше, ніж її оточення. Книга читається дуже легко, стиль Марі Бенедикт - лаконічний, емоційний і водночас інформативний. Але за цією легкістю стоїть багато важливих тем: роль жінки в суспільстві, стереотипи, вибір між свободою й безпекою, сила інтелекту. Особисто мені дуже сподобалося, що після прочитання залишилось відчуття не просто естетичного задоволення, а й привід задуматись. Книга надихає і залишає слід.

Це було настільки нудно, що я ледь дочитала. І найбільше мене засмутило те, що тема Другої світової війни мене завжди чіпляла і чіпляє. Це період, який сам по собі має величезний емоційний потенціал, драму, глибину. Тут не треба вигадувати напругу — вона вже закладена в самій історії. Я очікувала діамант. Сильну, пронизливу історію жінки на тлі великої трагедії. Але замість цього отримала щось надто пласке й розтягнуте. Анотація обіцяла більше, ніж текст зміг дати. Можливо, книга просто не потрапила в мій настрій. Але я сумніваюся, що справа лише в цьому. Бо навіть без “правильного настрою” сильна історія здатна пробрати. На жаль, цього разу — ні.

Про цю книгу я бачила тільки позитивні відгуки, а прочитавши в анотації - "приголомшливий роман, заснований на неймовірній правдивій історії ікони стилю, чий новаторський винахід назавжди змінив те, як виглядає комунікація сьогодні", я вирішила, що треба брати! Дійсно, цей роман наповнений фактами, цікавими історичними подіями та описами життя головної героїні Геді Кіслер, це дуже сильна, розумна, харизматична жінка, що дуже швидко подорослішала, одружившись з чоловіком, що був дуже багатий, впливовий та мав садистські нахили. "Єдиний тягар, який ти маєш нести на своїх тендітних плечиках, - це твоя врода", - казав їй чоловік, а вона зруйнувала міф про слабких жінок, які можуть лише вихвалятись своєю красою! Зустрічі з Муссоліні, Зігмундом Фрейдом, видатними політиками та іншими високопосадовцями, де вона могла вести не тільки світські бесіди, а й мати достатні знання, щоб потім радити чоловіку в тих чи інших питаннях. А ще вона була розумна на стільки, що її запатентований винахід і досі використовується повсякчас. Але ця книга не захопила мене настільки, щоб я її рекомендувала всім до прочитання, мені здається можна було написати набагато цікавіше.

Книга в цілому дуже прикольна, хто любить біографічні історії. Страшно навіть уявити, як це бути розумною і не мати можливості відкрито заявляти про себе, бо ти жінка….

Хороша історія?

Люблю книги, побудовані на історичній основі, особливо, якщо вони написані про реальних людей. Тому мені було однозначно цікаво читати, тим паче (соромно?) про Гелі Ламар до цієї книги я нічого не знала. Мені не вистачило ще більше фактів про неї і її досягнення (після прочитання догуглювала і дізналася ще про деякі її відкриття). А ще хочеться написати, що дочитувала я її сьогодні після трагедії в Сумах. І вдвічі боляче бачити, як історія дублюється, які були люди сліпі під час другої світової війни і зараз аналогічно, як помирали і помирають досі невинні діти і люди. Ворог змінився, а злочинні дії ті самі.