Майя Тульчинська

Щиро раджу "Я забула труси" Маї Тульчинської.
Книжка написана в українсько-одеському авторському стилі, сповнена гумору, іронії, підтримки, чесно проговорює різні аспекти життя жінки: ролі, стереотипи, вимоги.
Має величезний недолік: швидко закінчується, а хочеться розтягувати насолоду.
Це книжка з якою будете щиро сміятися, а сміх продовжує життя.
Це книжка, яку точно залишаю у себе на поличці і під настрій буду перечитувати окремі історії.
Це книжка, яку я буду купувати на подарунок іншим жінкам.

"Мода — це гра, пригода, хобі, якщо хочете. І як будь-яке хобі, воно не для всіх"

В один вечір моя рука потягнулась до цієї книги і я почала читати, не відпустивши її до самого кінця.

Не скажу, що аж надто зацікавлена в усіх модних трендах та писках, які видає подіум щосезону, але базове уявлення маю. Хоча зустрівши мене на вулиці навесні, наприклад, 99 і 9 відсотків, що я буду в джинсах та гуді, ікона стилю 😁✨️

Але книга тут не про ультрастиль чи кольорові гами і навіть не про форми фігури. Авторка дотепно і простою мовою розповідає про базові речі й те, як вони опинились у нашій шафі (деякі вдягачки здивували навіть мене), про те, як принт може зіграти на руку або повністю знищити образ і звісно ж, нарешті хтось про це говорить, про те, ще немає універсальних речей для гардероба всіх і кожного.

Класна, легка, жива книга, я ловила себе на тому, що киваю думкам авторки, ніби веду діалог.
Раджу читати, якщо цікаво дізнатись щось нове і під іншим кутом, мені сподобалось 😊

Нічого еротичного, радше феміністично-сатиричне, так, як може написати жінка, що прожила кілька десятків років і має що сказати про це життя всьому світові.

На скільки я в курсі, то авторка - не лише письменниця, а насамперед - бьютіблогерка та власниця крамниці, у якій продає виключно ті доглядові засоби, у ефективності яких впевнена.

Але книга не проте, або майже не про те. У ній в іронічній формі розглядаються питання, важливі для кожної жінки, ті проблеми, про які ми теревенимо у жіночих компаніях: від психології, самоідентичності до... Так, до трусів. А що, куди ж без них?

"Мене взагалі жодного разу ніхто не злякався за все моє життя. 
Бо мене виховували хорошою, чемною дівчинкою. А хороша дівчинка - це така придуркувата істота, від якої погрози - як від рибки гупі під наркозом. Хороша дівчинка може когось настрашити з таким самим успіхом, як полетіти в космос на надувному матраці."

То ж стиль ви зрозуміли, мабуть, вам сподобається. Але відразу попереджу, що таким дамам, як я, котрі і самі прожили не один десяток років і мають про все свою сталу думку, книгу варто читати лише в тому випадку, якщо хочете підтвердити слушність своїх думок, бо я особисто нічого нового для себе не відкрила.

І, до речі, класна книга для читання у громадському транспорті, увага оточуючих вам забезпечена. Принаймні, мої знайомі, зазвичай пофігісти, і ті прореагували на цю яскраву обкладинку)

Дуже класна книга, проста та зрозуміла.