??? Мабуть, на світі не існує таких дітей, які люблять збирати іграшки... Деякі роблять це більш охоче, деяких доводиться умовляти, стимулювати, шантажувати... Хоча ж це легко зрозуміти, якщо поглянути на все дитячим поглядом. От граєшся ти, будуєш щось, вигадуєш цілий казковий світ і тут раптом надходить вечір і потрібно лягати спати. Та ж рука не підіймається то все зруйнувати... ??? Власне, саме таку ситуацію і змальовує авторка у своїй терапевтичній казці про динозаврика Бульку. А ще наводить цікаву історію, як привчити дитину до складання іграшок. Щоб без маминих нервів і дитячих істерик. ??? Моїй 3-річній доні книга дуже сподобалася, та й мені особисто була корисна. Донька і до того прибирала іграшки, але після читання, щовечора усаджує весь свій гараж гарненьким рядочком. Можливо на це вплинув Маршал із "Щенячого патруля", від якого вона просто фанатіє та постійно шукає на малюнках. Можливо динозаврик, від яких фанатіє багато дітей. Можливо ім'я Булька... Ми навіть постійно знайомимося: - Привіт! Я - динозаврик Булька. А тебе як звати? - Привіт! Я - динозаврик Улька! ??? От чому ця книга не трапилася мені раніше? Можливо, старшенький, 7-річний син теж навчився б збирати свої речі і складати їх на місця? Чи то все від темпераменту дитини залежить?

Цю книгу син обрав у книгарні самостійно, коли у нього почався період динозаврів. І він її просто обожнює. Книжечка покликана привчити дитину прибирати іграшки та книжки на місця, і зі своєю задачею вона справляється на "відмінно", варто лиш сказати: "ти ж не хочеш, щоб твої іграшки втекли від тебе, як від Бульки", за 10 хвилин кректання і пихтіння - всі іграшки в ящиках. Мені не дуже подобається формат - мʼяка обкладинка швидко зношується та й ілюстрації, на мій смак, застарілі, але написана вона простою мовою, зі взаємодією з читачем, до прибирання мотивує, тому рекомендую!