Проковтнула книгу і просто неймовірно цьому радію. ~Потяг~, це саме те, що траплялось з кожним з нас на життєвому шляху. Історія проста, але в той самий час торкається багатьох важливих тем. Самопізнання, кохання, труднощів, які є у підлітковому віці. Це важливо. Про це потрібно говорити. Історія затягує дуже швидко. Тут ми знайомимось з дівчинкою Лесею, відмінницею, яка пише вірші, сперечається з мамою, і поводе себе, як звичайний та найсправжнісінький підліток. Але в якийсь момент, вона перестає розуміти, що з нею відбувається. Однолітки — однокласники — друзі починають розповідати про перші сексуальні досвіди, поцілунки та інші речі. Дівчинці стає ніяково, їй здається, наче вона відстає від усіх навколо. Читаючи, я відчувала себе підлітком. Здавалось, нібито повернулась до школи, та знов й знов переживаю той відрізок часу. Тут дійсно були емоційні гойдалки. Я відкладала книгу, обурювалась, знову поверталась до історії, і так по колу, раз за разом. На деяких моментах хотілось обійняти Лесю, сказати, що це просто такий етап життя, підказати їй, що через це проходять усі підлітки, допомогти та направити її. Хотілось взяти її за плечі та сказати: ніколи не ведися на маніпуляції, слухай себе, не треба йти за всіма, хоч які б «круті» вони не були. Це такий час. Минає все, мине і це? Авторці вдалось передати шкільні моменти на усі сто відсотків. Вдалось занурити у історію, вдалось показати, як це було тоді, та як усе виглядає зі сторони. Я просто у захваті. Це чудова історія, яка може допомогти дуже емоційно провести час. Історія по справжньому показує моменти формування дівочої сексуальності. Вона про справжню, а може і не дуже дружбу, про сором та невпевненість у собі, про болісне, але таке важливе дорослішання. Раджу?

Книга стане в нагоді тим, хто хоче будувати кар’єру, а особливо у великих західних компаніях. Тут достатньо корисних порад для цього. Авторка ділиться своїм власним досвідом через призму своїх цінностей, тому зрозуміло, що не все підійде кожному читачеві. Що не сподобалося особисто мені: авторка переконана і активно просуває ідею, що кар'єра - будь-яка - просто неможлива без того, щоб працювати до чорт-зна якої години ночі (чи ранку) і роботи на вихідних. Я знаю інші приклади, тому тут не згодна. Та все ж, я набрала з книги цитат та ідей, які вважаю корисними для себе.

Мені було всього достатньо: занурення у контекст періоду мого дорослішання, хитання і невпевненості (як це часто буває у підлітків), думки і емоції головної героїні (які непослідовні, імпульсивні - звичайно ж!), навіть дорослі персонажки мені були ДУЖЕ ОК (бо у моєму досвіді вони були значно гірше). Тому власне, книга для мене на максимальну оцінку. Отримала купу задоволення.

Лесі п'ятнадцять. Вона відмінниця (лише одна 9 з фізики!), вірна подруга (інколи не лише пристрасне кохання, а й міцна дружба проростає з взаємної ненависті), майбутня письменниця (її глибокі чуттєві вірші можуть зрозуміти далеко не всі однолітки) і просто звичайна підлітка. Вона закохується у привабливого хлопця з санаторію лише аби розчаруватися, побачивши його з іншою. Вона сумнівається і розгублюється, коли з початком нового року розуміє, що все змінилося. Найкращий друг зустрічається з дівчиною, однолітки тільки й говорять про секс та перший досвід, а власне тіло дівчинки починає відчуватися інакше. Це непогана історія, у покоління нульових вона точно викличе солодку ностальгію, та на жаль книга була не про те, що вказували в анотації. Історія мала показати складне багатогранне дорослішання, усвідомлення власної ідентичності, тілесності, сексуальності, але я не відчула жодного зв'язку й емпатії до Лесі. Емоційні гойдалки, різноманітні захоплення, неоднозначні рішення — приблизно такого я очікувала від історії про підлітків. Натомість отримала історію про купку п'ятнадцятирічок, які всіма силами намагаються здаватися дорослішими (в першу чергу один перед одним) через гіперфіксацію на сексі. Мені не сподобалися дорослі жіночі персонажі. Здавалося, вони з’являлися в історії лише заради осуду вчинків Лесі, створюючи для неї атмосферу дискомфорту, нерозуміння і лише підсилюючи бажання повстати проти правил. В жодному разі не кажу, що книга погана і не варта уваги. Навпаки. Я впевнена, що вона знайде свого читача, але це не я. Книга читається дуже легко і швидко, незвичний формат введення курсивом думок Лесі (хоча сама книга написана від третьої особи). Єдиний момент, який мене бісив найбільше, це нескінченні знаки оклику та питання, їх було забагато і для мене вони не підкреслювали емоційність моменту для Лесі, а повсякчас викликали роздратування. ? Ностальгія початку нульових. ? Перше кохання і перша зрада. ? Дискомунікація батьків та дітей. ? Дружба, вдавання, суперництво. ? Розуміння та прийняття себе.

? От і прочитала я свій перший нон-фікшн. Скажу вам, боялася, що буде нудно, але мої страхи не виправдались. Книга написана легко, читати було цікаво. Така собі розмова по душах з подружкою). І подружка ця виявилась щирою, відвертою, нехитрою людиною. ? Авторка - сучасна жінка, бізнес-леді, дружина, мама. У книзі вона чесно описує свій шлях до успіху та охоче відкриває власні секрети. Сподобалось, що книга не повчає, тим більше, не диктує, як чинити в тій чи іншій ситуації. Натомість авторка просто ділиться власним досвідом. Вона своїм прикладом доводить, що цілком можливо отримати максимум від життя, досягти вершин. Ні, це не буде легко. Книга не дає магічного заклинання, яке сто процентів подіє і наступного дня після прочитання ви прокинетесь мільйонером із зовнішністю топ-моделі. А шкода))... ? Але книга підкаже вам, як правильно розставити пріоритети, намітити цілі, позбутися всього зайвого та впевнено йти до мети. Так, з деякими думками авторки я не зовсім згідна, але це говорить лише про те, що ми з нею різні люди і не зобов'язані думати та діяти однаково). ? Як би там не було, мені сподобалось знайомство з такою успішною, цілеспрямованою та самодостатньою жінкою. Абсолютно не шкодую, що прочитала її книгу.