Лорет Енн Вайт

Цей психологічний трилер точно буде у моєму ТОПі цього року 🔥

Динамічно, насичено, інтригуюче. Деякі моменти були для мене передбачувані. Але попри це, було дууже цікаво. Пазл ніяк не складався. Я здогадувалась до чого все йде, але ніяк не могла зрозуміти який чином то все сталося...

Дві подружні пари, покоївка її друг та слідчі. Хтось із них ненадійний оповідач 😉
Розповідь у двох часових проміжках. До vбивcтвa і Після.

Мені, до речі, дуже сподобались слідчі. Їх взаємодія, спілкування... Я сприймала себе на думці, що було б чудово і я б з задоволенням почитала якусь детективну серію, де вони головні герої.

"Щоденник покоївки" це розповідь про те, що карма таки існує. І скільки б грошей ти не мав, які зв'язки тебе б не прикривали - ти завжди пожнеш те, що посіяв 🙃

Авторка добре прописала характери персонажів.

Спочатку мене дратувала Покоївка. Її поведінка, одержимість бажанням приміряти чужі життя, але чим ближче до фіналу, то я все більш усвідомлювала її нещасність 😔

Чоловік та дружина з тих багатіїв, для яких важлива ідеальна картинка, але у шафі вони мають, окрім дизайнерських речей, ще й сейф з брудним секретом.

Розв'язкою я задоволена. Я б навіть сказала, що вона ідеальна...

Читайте, якщо любите чесні історії про те, що минуле, яким би далеким воно не було, завжди залишається з тобою.

❗️від себе додам деякі trigger warnings: насильство, зґвалтування, расизм, переслідування, тролінг у соціальних мережах, газлайтинг, аборти.

Я обожнюю кримінальні книги та серіали. Тут сюжет набагато складніший, ніж я думала, хоч і трохи клішований. Різні точки зору/ декілька хронологій, оскільки записи в щоденнику взяті з неоднозначного періоду часу/ розповідь, яка ведеться від різних персонажів – потрібно бути уважним/ою, проте це мене не заплутало.

Навпаки, я ніби переглядала цікавий фільм в себе в голові і щоразу задавалась питаннями, як же все завершиться? Хоча, признаюсь, вже під кінець я трохи вгадала (ну, бо всі сезони Criminal Minds мене виховали 🤭), але це не завадило мені приємно здивуватись.

Починається історія з місця, у якому все закінчується та зі свідків, які це спостерігають. Пізніше нас знайомлять з детективами, котрі розслідуватимуть справу і після цього історія відмотується за два тижні до вбивства. Звідси, можемо бачити, що книга – частково психологічний трилер, а частково поліцейський процедурний роман. І це досить синхронно спрацювало.

Блискуча заплутана історія, просякнута помстою. Я не скажу, що не жаліла декого з героїв, й так само не скажу, що будь-хто з них був мені хоч трохи симпатичний.

Але нам всім інколи подобається почитати історію, повну лиходіїв, чи не так? А я можу сказати вам прямо – вони там всі лиходії; питання лише в тому, хто з них найгірший. 👀

"Зовні люди можуть видаватися цілком звичайними, та досить пошкрябати їхній фасад – і під тим лиском завжди знайдеться якась таємниця."