Психологічний трилер про темні секрети за зачиненими дверима - «Щоденник покоївки» Лорет Енн Вайт📕 «Якщо побачиш секрет, що шокує... ти можеш утрапити в халепу. Люди — багаті люди — підуть на все, щоби захистити себе та свої сімʼї... навіть на вбивство» Тропи: сімейні драми, декілька сюжетних ліній, драматичні відкриття, травматичне минуле, події відбувається у маленькому містечку, «ідеальне життя», ненадійний оповідач, несподіваний фінал Тригери: сімейні зради, газлайтинг, зґвалтування, помста, булінг, психологічні маніпуляції, залякування ✍️Сюжет: Кіт Дарлінґ працює покоївкою та має залежність стежити за життям заможніх клієнтів. В одному із будинків Кіт дізнається таємницю, яка здатна зруйнувати життя подружжя, а самі вони стають небезпечними для Кіт… Поліціянтка, яка прибуває на виклик до заможного будинку на березі моря, виявляє сліди жорстокого нападу, але там не має ні жертви, ні власників будинку… Для мене «Щоденник покоївки» виявився однією з тих історій, коли вночі «ще один розділ і точно спати», а вдень «нехай весь світ почекає, я мушу дізнатися, що буде далі»😁 Це той тип трилера, де у маленькому містечку за кожним поглядом та словом ховається щось більше щось, що хочеться зрозуміти і розгадати Книга захоплює абсолютно з перших сторінок, відчуття напруженої атмосфери та темних секретів не покидає протягом усієї книги😶‍🌫️ Хоча книга має доволі великий обсяг як для трилера (520 сторінок) читати її зовсім не нудно Стиль написання легкий, зрозумілий і захопливий. Читається дуже швидко, події розвиваються гармонійно, усі сюжетні лінії розкриті, а фінал досить логічний Також вона не перевантажена зайвими деталями і всі описи саме для руху сюжету, а не для обʼєму сторінок📑 🤔На мою думку, сюжет тримає увагу саме через подачу історії від різних персонажів: Кіт - покоївка, чий щоденник став ключем до всієї таємниці. Саме розділи від її імені мене найбільше зачепили та викликали найбільше емоцій Дейзі та Джон Ріттенберги - зразкове подружжя, за ідеальною картинкою життя якого поступово проступають моторошні деталі, які вони б хотіли приховати Мел - поліцейська, яка розслідує кримінальну справу й намагається розібратися, що насправді сталося А ще кілька розділів є і від інших дійових осіб, що дозволяє поглянути на події іншими очима 🤭Хоча книга неочікуваних сюжетних поворотів, я змогла передбачити основні фінальні події ще десь на середині історії (одразу як зрозуміла мотив) Але це зовсім не зменшило мого захвату від читання і там ще було дещо, про що я навіть не здогадувалася, що приємно мене здивувало 👮‍♀️Окремо хочу відзначити адекватну роботу поліції та реалістичність розслідування в цій книзі, що дуже рідко трапляється у психологічних трилерах 👥Крім захопливого сюжету, книга розкриває соціальні й психологічні питання. Вона змушує замислитися про ставлення до жертви, про нерівність і різницю у статусі, як суспільство часто ігнорує біль інших людей і як за гроші можна купити все 😔Окремо зверніть увагу на список тригерів, є моменти дійсно важкі для читання, але вони важливі для розкриття сюжету та характерів персонажів Висновок: загалом книга мені дуже сподобалася. Жодної хвилини нудьги, постійна напруга та цікаві персонажі тримали увагу від початку і до останньої сторінки Однозначно рекомендую😉 Я сподіваюсь, що Видавництво Старого лева буде видавати й інші книги авторки

Нова книга із закрученим, цікавим та не банальним сюжетом. Всі 520 сторінок як на одному диханні ❤️‍? Успішний лижник, відомий Джон, був і залишається легендою міста. В 19 років той побудував успішну кар'єру та по-справжньому "крутив" голови всім дівчатам навколо, в той самий час, коли його майбутня дружина, Дейзі, підганяла за ним всі хвости та прикривала у всіх нехороших справах. Пройшло 18 років. Джон працює в успішній компанії свого тестя, а Дейзі на останньому місяці вагітності їхнім сином. Життя в них йде доволі спокійно, успішно та помірно, поки в їх домівці не опиняється покоївка Кіт, яка добре знайома з власниками цього житла ще з минулого життя. Кіт, тобто Катерина, - дочка емігрантів з України, мати якої працювала прибиральницею, а батько - спеціалістом із чистки стічних труб. Вона, хоч і любима, але дуже ображена критикою батьків донька, згадує своє дитинство лише із сумом та ... страшною образою на тих, хто зіпсував їй все життя. Поломана з дитинства, Кіт намагається створити "гарну картинку" з її теперішнього життя. Маючи доступ до будинків, машин, територій заможних людей, вона справляється із цією задачею достатньо успішно. Для аудиторії читачів у своїх соцмережах - вона успішна, гарна та життєрадісна, для замовників своїх послуг - вона привид, яку ніхто не помічає. Саме це дає їй простір для копирсання в речах власників. Те саме вона робить у будинку Джона, але вже не із цікавості, а з метою помсти за те, що пов'язує їх в минулому. Класний трилер, головна героїня спочатку здається дурненькою, поки ти не читаєш далі і далі. Потім приходить розуміння, що Кіт - розумна та поміркована дівчина, яка вперто йде до своїх цілей.

Щоденник покоївки» — це не просто трилер. Це історія, яка затягує тебе у павутину брехні, таємниць і прихованого болю з першої сторінки. Читається дуже легко — простий стиль, зручний шрифт, хороші відступи. Навіть якщо вона здається товстенькою, ви не помітите, як пролітають сторінки. Спочатку я трохи плуталася в іменах і будинках, але швидко втягнулася. Було цікаво. Особливо вразило, що покоївка — українка. Хоч, якщо чесно, не сподобалося, як подано образ українців. ⠀ Друга половина — це той момент, коли вже не можна відірватися. Хочеться лише дочитати й дізнатися всю правду. Але… я маю кілька питань до поліції, до розслідування, до логіки деяких подій. Місцями хотілось сказати: «Серйозно?». Але якщо відкинути ці моменти, сюжет тримає, атмосфера напружена, а таємниць — хоч відрами черпай. Кінцівка виявилась очікуваною, але це не зіпсувало загального враження. Навпаки — книжка залишила по собі слід. ⠀ Тут порушені важкі теми. Я щиро співчувала головній героїні. Тут багато персонажів, і в кожного — своя брехня, свої скелети в шафі. ⠀ Якщо любите трилери з глибшим емоційним шаром — раджу!

Еталонний детектив, який я прочитала за день. От просто 450 сторінок задоволення. Маємо покоївку Кіт, яка прибирає в заможних родинах і пише щоденник про своє життя та переживання (а вони в неї ой які великі через травму в 16 років), і в одному з будинків, де вона прибирає, стається вбивство. Літри крові на підлозі та стінах, але тіла немає, жертва невідома, власники будинку зникли, покоївка зникла і тоді детективка Мел знаходить свідка, який чув крики та бачив як 2 невідомі в дощовиках силуети вантажили в машину завернутий килим (а за 4 години до вбивства бачили як до будинку під'їхала пара) і починається розслідування. Мені сподобалось, що події бачимо з точки зору різних героїв (від імені самої покоївки Кіт буде її щоденник, що трохи розбавив стиль оповідки і додав родзинки цій історії), також мені особисто подобається прийом, де на початку бачимо вбивство, але без конкретики тільки в загальних рисах, і далі автор повертає нас на якийсь час назад (в цій книзі на 2 тижні) і ми бачимо нитку подій, яка привела до конкретної кульмінаційної події (таке ще у своїх книгах завжди робить Мак-Фадден і мільйон інших авторів). От мені подобається в цьому детективі, що сюжет дійсно насичений на різні події та зачіпки, які кидає нам авторка, а не просто розмусолює вже відомі нам факти. Я наче детективка ходила разом зі всіма героями від локації до локації і збирала зачіпки та свідчення. Сподобалось як авторка вплітала в детективний сюжет описи природи та будинок, де сталось вбивство, бо читати було атмосферно та вайбово (цих описів не було забагато, але достатньо, щоб доповнити сюжет). Фінал дійсно класний і я навіть приблизно не здогадалась чим же воно там закінчиться (але це завжди так, на мене орієнтуватись у складності загадки взагалі не варто). І я напевно трохи кину спойлер, але з тим це ще цікавіше буде читати, бо це роман про помсту. Буде багато угод про нерозголошення та шантаж. А хто що зробив/провинився/буде здійснювати помсту/хто ж в кінці винен/або не винен, то вже можна прочитати в книзі (також не всі дії героїв там однозначні, тому цікаво цю книгу взяти на спільні читання і розбирати мотивацію персонажів і ділитись власним баченням правильності/неправильності їхніх вчинків). От дійсно я відпочила та отримала багато задоволення від цієї книги, бо мені обіцяли детектив і це на 100% добротний детектив.

Цей психологічний трилер точно буде у моєму ТОПі цього року ? Динамічно, насичено, інтригуюче. Деякі моменти були для мене передбачувані. Але попри це, було дууже цікаво. Пазл ніяк не складався. Я здогадувалась до чого все йде, але ніяк не могла зрозуміти який чином то все сталося... Дві подружні пари, покоївка її друг та слідчі. Хтось із них ненадійний оповідач ? Розповідь у двох часових проміжках. До vбивcтвa і Після. Мені, до речі, дуже сподобались слідчі. Їх взаємодія, спілкування... Я сприймала себе на думці, що було б чудово і я б з задоволенням почитала якусь детективну серію, де вони головні герої. "Щоденник покоївки" це розповідь про те, що карма таки існує. І скільки б грошей ти не мав, які зв'язки тебе б не прикривали - ти завжди пожнеш те, що посіяв ? Авторка добре прописала характери персонажів. Спочатку мене дратувала Покоївка. Її поведінка, одержимість бажанням приміряти чужі життя, але чим ближче до фіналу, то я все більш усвідомлювала її нещасність ? Чоловік та дружина з тих багатіїв, для яких важлива ідеальна картинка, але у шафі вони мають, окрім дизайнерських речей, ще й сейф з брудним секретом. Розв'язкою я задоволена. Я б навіть сказала, що вона ідеальна... Читайте, якщо любите чесні історії про те, що минуле, яким би далеким воно не було, завжди залишається з тобою.

❗️від себе додам деякі trigger warnings: насильство, зґвалтування, расизм, переслідування, тролінг у соціальних мережах, газлайтинг, аборти. Я обожнюю кримінальні книги та серіали. Тут сюжет набагато складніший, ніж я думала, хоч і трохи клішований. Різні точки зору/ декілька хронологій, оскільки записи в щоденнику взяті з неоднозначного періоду часу/ розповідь, яка ведеться від різних персонажів – потрібно бути уважним/ою, проте це мене не заплутало. Навпаки, я ніби переглядала цікавий фільм в себе в голові і щоразу задавалась питаннями, як же все завершиться? Хоча, признаюсь, вже під кінець я трохи вгадала (ну, бо всі сезони Criminal Minds мене виховали ?), але це не завадило мені приємно здивуватись. Починається історія з місця, у якому все закінчується та зі свідків, які це спостерігають. Пізніше нас знайомлять з детективами, котрі розслідуватимуть справу і після цього історія відмотується за два тижні до вбивства. Звідси, можемо бачити, що книга – частково психологічний трилер, а частково поліцейський процедурний роман. І це досить синхронно спрацювало. Блискуча заплутана історія, просякнута помстою. Я не скажу, що не жаліла декого з героїв, й так само не скажу, що будь-хто з них був мені хоч трохи симпатичний. Але нам всім інколи подобається почитати історію, повну лиходіїв, чи не так? А я можу сказати вам прямо – вони там всі лиходії; питання лише в тому, хто з них найгірший. ? "Зовні люди можуть видаватися цілком звичайними, та досить пошкрябати їхній фасад – і під тим лиском завжди знайдеться якась таємниця."