Ця книга — це скло. Все, що можна сказати, — це такий біль, який неможливо читати. Я буквально відкладала цю книгу, бо не могла відійти. Що ж до сюжету: Отем і Фінн — двоє друзів з дитинства, хоча обидва закохані одне в одного. Ця історія показує, що потрібно жити життя зараз, бо потім може бути пізно. Вони мали всього один день, коли нарешті зізналися одне одному в коханні. Фінал, який вони не заслуговували. Я досі не хочу вірити, що в них немає «довго і щасливо». Раджу цю книгу всім, хто хоче розбити своє серце.

Я хотіла більшого, але... все одно було цікаво, але також і нудно

Начитавшись і надивившись відгуків на цю книгу я очікувала, що вона розіб’є мені серце. І знову очікування не співпали з реальністю. Стиль написання простий і зрозумілий, книга швидко читається. Роман наповнений шкільною атмосферою, що занурює в ті безтурботні часи. Головна героїня - Отем, дівчина-підлітка, що успадкувала від матері схильність до депресії і не хоче це визнавати. В Отем чимало друзів, попри їх кількість вони добре прописані і ти не плутаєш де хто. Другий головний герой - Фінн, є майже повною протилежністю Отем. Він більш спокійний, уважний і активний. Кінцівка відверто підкачала, деякі її моменти я навіть передбачила. Це була слабенька спроба вичавити в читача сльози. Саме кінцівка зіпсувала загальне враження від книги і повпливала на оцінку. Хоча в цілому книга непогана, на один раз ідеально підходить.

Дуже емоційна книга про перше кохання, дружбу, дорослішання та ті почуття, які ми іноді розуміємо занадто пізно. Історія Отем і Фінна справді зачепила - особливо їхній зв'язок, який відчувається навіть тоді, коли вони намагаються бути просто друзями. Місцями сюжет здавався трохи затягнутим, але фінал залишив дуже сильні емоції. Після останніх сторінок ще довго ходиш під враженням і думаєш про те, як багато в житті залежить від одного «якби».

У ВІДГУКУ ПРИСУТНІ СПОЙЛЕРИ. Нащо авторка це взагалі написала? Нудно, нецікаво, непотрібні повтори, якісь хаотичні вставки.. це ще гірше, ніж попередня книжка. Ну такий ідіотизм. Сюжет коротко: двоє, які не можуть поговорити словами через рот. Найбільше мені шкода Сільві – смерть хлопця і зрада водночас. Фін і ту любить, але і до тої нерівно дише. Бідненький. Але байдуже, буду з іншою, бо люблю її по-особливому!! Байдуже, що немає контрацепції. Вгадайте що? Звісно, дівчина завагітніє (та, з якою зрадив) і захоче себе вбити. Ну ідіотизм. Крінж зашкалює. А плакати де? Хіба від іспанського сорому. Ця книжка несе жахливі цінності. Тут неправильно все. Романтизація зради і незахищеного сексу, як наслідок – підліткова вагітність. Навіть не одна!! Так, якась підлітка почитає це і подумає: «боже, як мило, яке кохання»🤡 Буквально цитата з книжки: «Байдуже, скільки тобі років, аби ти могла мати стільки дітей, скільки хочеш, і здатна була про них подбати». Вагітніти у 13, або в 16-19 вже мати 3 дітей це НЕ ОК. ВАТЕФАК?!🤬Комусь це реально сподобалося? Камон..

Прочитала обидві частини цієї історії. 7 балів, бо не сильно люблю у своєму віці читати про підлітків, + історія, як на мене, трохи ніяка. Протягом книги не відбувається майже нічого цікаво. Але написана легко і читається швидко.

Щоб написати відгук на цю книгу мені знадобилось кілька днів, щоб привести всі свої емоції та думки до ладу? Бо вона мене не просто змусила плакати - ця книга мене розбила, розтрощила, розірвала на шматки…?? Не хочу нічого переказувати за сюжет, просто скажу кілька своїх думок. По-перше, я побачила Фінна зовсім в інакшому світлі - завдяки розділам від його імені, мені дуже бракувало цього в попередній частині. Я зрозуміла чому ж виникла ця прірва в стосунках між ним та Отем, і як він себе недооцінював. По-друге, розділи від імені Джека - розбили моє серце ? і змусили просто вмитися слізьми? Будьте готові відчути дуже глибокий біль та відчай за несправедливість долі. По-третє, розділи від Отем дали мені щось подібне до «спокою», я відчула що пережила їх історію повністю і готова прощатися з цими героями. І нехай інколи доля буває несправедливою та жорстокою, ми вчимося виживати і будувати щось нове. Ця книга - це частина мого серця❤️‍?

Скажу відразу, що я не є великим прихильником книг про підлітків, але ця вибила з мене всі можливі емоції: радість, злість, розуміння, сум та горе…? Отем та Фінн були найкращими друзями з дитинства, та з часом вони — дорослішають і віддаляються один від одного. Колись найкращі друзі, а тепер навіть не вітаються і мають різні компанії для спілкування . У цій книзі дуже гарно описано, як підлітки шукають для себе комфортне середовище і компанію для спілкування. Як намагаються себе змінити чи виразити свою яскраву особистість: одягом, кольором волосся чи будь-чим іншим. Як часто друзі можуть вдарити у спину найбільш болючим способом. Як це — закохатися вперше, і будувати серйозні стосунки та мріяти про спільне майбутнє. Як проблеми у сімʼї, а саме сварки батьків чи в подальшому розлучення — впливає на дітей. І те що депресія - це не жарти, варто одразу звернутися до спеціаліста який зможе допомогти. Для мене у цій книзі так багато сенсу і речей про які хочеться думати і говорити без упину. А фінал книги — змусив мене ридати, від несправедливості цього життя.. Ця книга - це 5/5?? Ну і звісно я виділила дуже багато цитат, і ось одні із них: «Іноді мене розчаровує кохання. Я чомусь гадала, що воно постійно поруч, зазирає тобі в обличчя, нагадує щомиті, що ти когось любиш. Виходь, що так буває не завжди.» «Над стосунками потрібно тяжко працювати. Ніхто не досконалий.» «Це дружба. Це любов. Утім, я вже знаю те, чого вони всі ще не засвоїли: якою небезпечною буває дружба, як може поранити любов.»