Нові відгуки

Ця книга — просто розрив душі. Здавалося б, все так тихо і спокійно, просто життя двох підлітків поруч, але емоції рубають з перших сторінок. Дуже щиро написано — про дружбу, любов, про те, як важко сказати найголовніше вчасно. Головна героїня така справжня, з усіма своїми сумнівами, переживаннями. Читала й постійно відчувала клубок у горлі. Кінець… ну просто без слів, я сиділа з відкритим ротом і сльозами на очах. Це з тих історій, які надовго лишаються в голові.

колись Отем і Фінн були просто нерозлийвода. жили по сусідству, їхні мами дружать, та й самі вони з самого дитинства весь час проводили разом. але згодом, як це часто буває, прийшла дорослість - різні компанії, інтереси, погляди… і вони віддаляються одне від одного. хоча, можливо, якісь почуття між ними все ж залишилися? 😌 історія подається від імені Отем. і поступово стає ясно: вона давно й сильно закохана у свого колишнього найкращого друга. але зізнатися в цьому собі чи комусь — страшно. вона боїться, що її не зрозуміють, що все піде не так. тому мовчить, робить вигляд, що все добре, і навіть будує майбутнє з іншим хлопцем, щиро сподіваючись, що все вдасться. але, як не крути, почуття є почуття... хоча багато хто пише, що це книжка для школярок, я б не сказала, що вона легка й повітряна. тут порушено багато складних тем: проблеми підліткового життя, непорозуміння в родині, страхи, самотність, складні вибори. і найголовніше — ця історія про те, як ВАЖЛИВО не тримати все в собі, а ГОВОРИТИ. я до останнього сподівалася на щасливий фінал. дуже хотілося вірити, що перша сторінка книги — це вигадка, початок роману Отем, а не реальність. але кінець виявився зовсім не таким, як я очікувала. чесно? плакала не одну хвилину. і саме за ці емоції ставлю книжці 10. 💔

Одна з найгірших речей які я читала. Картонні персонажі, де про дівчину кажуть що "вона така незвичайна", але поводиться вона абсолютно звичайно. Романтизація підліткової вагітності, драма заради драми - все тут

Дуже чуттєва історія про підліткове кохання

Чомусь ця друга частина тієї ж самої історії не торкнулася. Можливо це через те, що я вже знала фінал історії, знала, що Фінні помре, знала, що він кохав Отем безтямно. Тож перша історія була більш емоційною для мене, переживала всі емоції, аж до мурашок, сліз, тремтіння. В цій книзі також не зрозуміла навіщо розділ від друга Джека. Щоб розширити ідею, але вона ж і так повна? І так глибоко описане те кохання. Щоб зробити книгу більш обʼємною? Висновок такий: перша книга розбиває серце, друга просто читається.

Спочатку я закохалась в назву. Чомусь думала, що книга буде схожа на мою історію кохання. В буктоці бачила жінок, що плачуть над цією книгою і це ще більш заінтригувало. Але... Таке враження, що писав підліток. Щось подібне я писала в зошитку, коли була школяркою. На такі романи також потрібно ставити якийсь віковий ценз. Не сподобалась. Принаймні, для жінок 30+ не рекомендую

Вся книга здалась мені нудною і читалась без великого ентузіазму до крайніх розділів… "Найкраще" в книзі це останні сторінок 20, там вже були всі емоції від радості до сліз від болю за головних героїв ❤️‍🩹 Але все ж загальне враження 6/10

Готові розбити собі серце..? То це для вас, цікава та повчальна книга про 2 підлітків які ніяк не могли нормально поговорити, та признати що один до одного відчувають… ( і це історія не з тих, які завершуються і «жили вони довго та щасливо») але мені дуже сподобалось 🥺💔 раджу