Лариса Денисенко

Як для людини, яка в контексті Кореї та корейської мови, місцями мені було боляче читати, хоча все рівно дуже цікаво.

Класно було читати про українку в Кореї, особливо порівняння Сеулу з Троєщиною хахахахахахах
Те, що мене тригерило кожного разу: в корейській мові немає ієрогліфів! це літери. Коли літери «ієрогліфами» називає Неллі, або інші іноземці, це ще я можу стерпіти. Однак, коли кореянка (вчителька корейської для іноземців) називає їх ієрогліфами - мене тіпає.
В книзі Корейські слова написані англійськими літерами, назви вуличок неправильно написані - ред флег. А ще переклади корейських фраз неправильні. (Я в шоці чому це не перевірили)
Тут часто згадується росія. Мене радує, що хоча б більшість згадок з негативним змістом. (А книга була написана в 2006 (здається))

Сюжет не те щоб прям супер захопливий, але я книгу прочитала дуже швидко і мені було цікаво. Було багато філософських фраз, над якими можна задуматись. Головна героїня Неллі здалась мені не те щоб супер розумною, а місцями навіть супер тупою. Мей, як кореянка здалась цікавою, думки людини зі сходу - це явно не те, до чого звикли ми.

Я б точно рекомендувала почитати цю книгу, тим хто цікавиться Кореєю, бо в ній розкриваються культурні аспекти Кореї (щось застаріле, щось досі актуальне), неочевидно порівнюється схід та захід.

А ще, так як ця книга написана жінкою, від жінки, тут багато саме жіночих роздумів про чоловіків (які я впевнена вони б не оцінили), тому не думаю, що чоловікам сподобається.

Чарівна різдвяна книга! Оповідання Олени Пчілки «Маскарад» – тепер моє улюблене! Я наче побувала в зимовому сніжному Києві 1900-х років. Звісно, в книзі є й інші атмосферні оповідання, які особливо приємно читати в різдвяний період. Таку книгу хочеться берегти і перечитувати улюблені твори перед святом Різдва.

Вже, можливо, не дуже актуальний цей відгук, адже зима добігає кінця, але от дочитала лише вчора. Бо знайомство з цією збіркою тривало понад 2 місяці. Я відкривала та читала 1-2 оповідання про Різдво. Звичайно, "Ніч перед Різдвом" Гоголя відома усім, а далі величезна кількість нових історій від відомих для мене та навіть не дуже авторів. Олена Пчілка, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Василь Стефаник, Богдан Лепкий та багато інших писали про Різдво. Часто сумні, але зворушливі та щирі історії про очікування свята, про ялинки, гостини і голодні роки, традиції та 12 страв, про час іноді веселий для когось, а для інших трагічний. Кожне оповідання відгукнеться, знайдуться улюблені.

Дуже приємно, що додали кілька творів від сучасних авторів — Юрія Андруховича та Тараса Прохаська. Любко Дереш, Лариса Денисенко, Марина Гримич, Надійка Гербіш та Галина Осадко написали спеціально для збірки. Сучасне Різдво багатьох українських родин — із сумом, болем, втратами та очікуванням перемоги над ворогом.

"Різдво,1972" Дереша про свято у Калинців мене вразило до глибини душі. Ворог нищив українські сім'ї не з 2014 і 2022, а десятки років до цього. Та навіть століття.

Неймовірне видання, яке варте бути в кожній домашній бібліотеці, доповнюють красиві атмосферні ілюстрації. Недарма наклад у 8100 примірників просто розлетівся.

А як тільки побачите, що є новий, то купуйте, щоб потім не жалкувати.

Дуже сподобалась. Не зважаючи на те, що вона була у нас за програмою, мені вона дуже сподобалась. Рекомендую!

«Різдвяна класика» від «Віват» — справжній різдвяний скарб, який одразу став хітом! 🎄 Мені вдалося придбати її ще на старті продажу, і всі зимові свята я провела за читанням чудових історій українських класиків і сучасних авторів.

Збірка об'єднує близько 60 творів:

✨ добре відомих ще зі школи класиків: Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Василь Стефаник, Богдан Лепкий, Панас Мирний;

✨ маловідомих авторів, таких як Михайло Косач, Осип Маковей;

✨ і сучасних письменників: Лариса Денисенко, Марина Гримич, Надійка Гербіш, Любко Дереш.

Це видання вражає: великий формат, дивовижні ілюстрації й неймовірна обкладинка, яка одразу створює святковий настрій. Неможливо було відірватись від цієї магії на папері! Оповідання Олени Пчілки, особливо «Три ялинки», торкнули до глибини душі.

Дуже класна книга 😍
Купила на подарунок, але тепер хочу ще одну для власної бібліотеки.
Яскраво автентично оформлена і занурює у різдвяну атмосферу як своїм змістом, так і виглядом.
#zymovyi_marafon

Я не прочитала цю книжку на одному подиху. Місцями вона складна, бо ти мимоволі приміряєш якісь історії до себе. Співчуваєш, бо вони правдиві і часто описують болючі досвіди авторок.

Тут і про материнство, і роботу, і вплив совка, і той "прекрасний" ідеал краси, і про захмарні цілі і їх досягнення. Та багато, про що. Лишень хочеться сказати Спасибі всім тим жінкам, що поділилися своїм сокровенним. Історія Ірини Галай, першої українки, що підкорила Еверест викликала щире захоплення.

Книжка важлива. Вона написана жінками для жінок, а я б сказала, що такі історії - то мастрід і для чоловіків, аби краще нас розуміти.

Юристка і письменниця Лариса Денисенко та співавтори створили чудову книжечку для дітей.
Основний закон України і дата, яку знає кожен. 28 червня 1996.

Саме в цей день прийняли Конституцію і ця книжечка-короткий посібник знайомить із основними положеннями дітей. Право на освіту, охорону здоров'я, обов'язки громадянина, презумпція невинуватості. Про це повинен знати кожен школяр. Хто такі Президент, Верховна Рада, Уряд. Як ми їх обираємо і що є їхніми повноваженнями.

Доступно, зрозуміло і гарно проілюстровано Женею Олійник. Рекомендую для діток навіть початкової школи.

Якщо ви раптом не знаєте яку книжку поставити між "Кобзарем" та "Чорнобилем " на полицю - беріть цю.
⠀
Скажу чесно - було боляче. Моментами плакала від того, скільки ми всі разом пройшли, а потім, які ми: класні, сильні, згуртовані попри все.
⠀
Для себе зрозуміла, що війна породила не тільки біль та смерть, але й потужну сучасну літературу. Її потрібно писати, видавати, купляти, читати і популяризувати.
⠀
"Війну 2022" читати важко. Вона, як глибока рана: досі є і болить.
⠀
Це книжка моя щира рекомендація. Вона - база. Її хочеться процитувати всю.
⠀
Вам не обов'язково читати її зараз. Можна дати собі час і поки відкласти її на полицю до моменту, коли стане трохи легше сприймати війну і цей світ загалом.
⠀
А поки цитати:
⠀
*"Ці дні війни - наче нове літочислення. Час тепер має чіткий відлік з нуля. Точніше, з 4:30 24 лютого. Все, що було до - далека казка. Все, що попереду - невідома невідомість. Важливо - ця мить, що зараз, і безпека".
⠀
*" Моя улюблена наливка тепер м'ятна, на основі корвалдину. Як заморожений конфлікт, є заморожена любов. За ці дні ми позаморожували стосунки з багатьма, з ким через дрібниці були посварені, й писали "як ти?"родичам, з якими спілкувалися лише на свята"
⠀
*"Якось ми з двома подругами, ветеранами війни, пили пиво у мене вдома. "Лікую зараз спину ,- буденно поділилася одна. - Усе думаю, чи наважуся нарешті народити дитину чи доведеться знову вдягати бронежилет .."Ми всі відчували одне й те саме".
⠀
* "І коротка фраза знайомим голосом по той бік слухавки :"Почалося".
⠀