Здається, коли ти трудоголік, читати про те, як працюють інші – то задоволення.
«Дякую за куріння» розповідає про Ніка Нейлора – головного речника тютюнового лобі. Тобто PR-менеджера куріння. Тобто тіпа, який запевняє вас, що курити – то навіть корисно для здоровʼя.
І життя Нейлора виявилось для мене на диво близьким. Бо, по-перше, один з моїх клієнтів – то тютюнова компанія, яка стикається з постійними заборонами і обмеженнями, і я розумію внутрішню сторону цього бізнесу. По-друге, я і сама в якісь мірі «голова, що говорить» – продаю, доводжу, красиво розповідаю і переконую.
Словом кажучи, під час читання цього роману у мене виникало невгамовне бажання працювати. Дивлячись на те, як Нейлор віртуозно справляється зі своєю роботою і обходить інших, захотілось і самій зробити щось класне: підвищити продажі і перевернути нішу. І це класно – я обожнюю бути в стані натхнення. Особливо приємно, що буст дала художня історія, а не сухий мотиваційний нонфік.
🔥 У Баклі класне почуття гумору: від «Можу я попрощатися зі співробітниками? Чи тут запанував сталінський режим, і я мушу зникнути безслідно?», уїдливого сарказму і жартів на тему смерті до помірного глузування, що вплетено майже в кожну сторінку тексту.
Роман читається легко, не дивлячись на те, що ми, по суті, пораємося з героями на політичній кухні. Основний конфлікт «совість VS заробіток на смерті» розкрито чудово – я отримала задоволення від того, як історія завершилася. Трилерна складова, на мій погляд, заслабка, але це зовсім не псує враження від прочитаного.
👍 Загалом: рекомендую. А курити – кидайте (я теж обовʼязково викину свій ельфбар. Просто не сьогодні).