Нарешті! Сучасний янг-едалт із тропом від ненависті до кохання, який читається як справжня класна історія з адекватними героями, логічними мотиваціями та притомним сюжетом. Без перебільшення: я навіть не очікувала, що мені настільки зайде. І так, я вже чекаю другу частину. Світ книги захоплює з перших сторінок. Маємо острів, де свого часу правили відьми, жорстоко, владно, і це закінчилося повстанням. Тепер усе перевернулось: відьом переслідують, страчують, вони ховаються і тікають на Велику землю. У центрі історії - молода відьма, яка пообіцяла врятувати одну конкретну дівчину й для цього вирішує зблизитися з одним із головних мисливців на відьом. Вона знає, хто він. Він підозрює, хто вона. І їхня небезпечна гра лише розпалює цікавість: хто перший зробить крок, хто зламається, і що станеться, коли правда стане очевидною? Мені дуже сподобалась концепція відьомства: тут магія не є універсальною кнопкою “вирішити все”. Вона обмежена, вибіркова, логічна і це додає історії правдоподібності. Світ теж виписаний круто: поєднання театральних вистав, світських балів і жорстоких страт у дусі інквізиції створює атмосферу знайому й водночас абсолютно унікальну.

Про кохання, магію, дружбу. Порушено багато тем. В оповідь вписані додаткові фактори, які розгойдують емоційні гойдалки.

Я доволі швидко (буквально за два дні) «ковтнула» цю книгу. 3 плюсів: - Троп від ненависті до кохання конкретно тут він був проосто вибуховим🤭) - Добре прописаний фентезі світ, встановлені конкретні правила за якими він працює - Дуже неочікувані сюжетні повороти, яскравий фінал, сидиш у напрузі до останньої сторінки - У всіх персонажів є своя історія, яка пояснює їхню поведінку; не всюди так над цим заморочуються) З мінусів: - Деякі події не до кінця продумані і є просто нелогічними - Зустріла декілька помилок..(маскаРД наприклад, а не маскарад) Це наразі прямо біда з українськими видавництвами - Трохи дурний і егоїстичний, як на мене, вчинок головної героїні наприкінці. Загалом задоволена, обовʼязково прочитаю другу частину

Історія про те, що протилежності притягуються. Вона відьма, а він мисливець на відьом. Вона хитра, а він сильний. Вона аристократка, а він з бідної родини. В неї закоханий його брат, а він мав би відступити. Руна - головна героїня, відьма. На очах у всіх - вона розбалувана аристократка, що перебирає кавалерами. Всі бачили, як заради нового порядку вона здала владі свою бабусю, яку стратили. Схована від усіх - вона - “Багряна міль” - відьма, яка звільняє інших відьом з темниці: відважна, розумна, талановита, безстрашна. Поряд з Руною ми бачимо двох друзів: - Алекса - музиканта, що закоханий, тому допомагає дівчині у всьому; - Веріті - студентка, що втратила двох сестер відьом і саме тому допомагає Руні. Чи є вона щирою? Чи є її бажання безкорисливими? Ґідеон - брат Алекса, мисливець на відьом, та найбільша загроза для Руни. Коли Руна і Ґідеон починають вести свої ігри одне навколо одного, вони впевнені, що використовують іншого. Однак кохання має свої плани: почуття поєднують ворогів. Інтригуюче, несподівано, не зовсім очікувано. Я очікувала любовної лінії на фоні проблем фентезі його світу. А отримала чудове фентезі де є: любов, переслідування, політична боротьба, дуже зрозумілі особисті мотиви героїв, повернення королеви (падіння нового режиму), ну і натяки на те, що продовження буде. (Сподіваюсь воно буде таким же захопливим). Магія, кров, інтриги відьом, боротьба за життя, політичні інтриги, повернення королеви, зрада найближчих, втрата друга - це лише маленька частина того, що нас очікує на сторінках цієї книги Історія буде цікава, як любителям фентезі, так і любителям любовних історій з тропом: від ненависті до кохання (від ворогів до коханців).

не моя історія зовсім - підліткове, пригодницьке фентезі, де мисливець полює на відьом. Взагалі не прописаний світ відьом 🤨 дуже мало інформації про додаткових героїв, тільки головні герої відкрилися нам останні 100 сторінок - якби не любовна лінія, то книга була б провальною взагалі, а так хімія 🧪 між героями хороша та пристрасна, в кінці зробили, як мелодраму 😀 було відчуття, що я дивлюся кіно 🍿 історія не закінчена, оскільки буде серія книг, ще не вирішила чи буду читати продовження 😎 На 7/10

У світі де існує магія, головна героїня Руна - відьма (вона же Багряна міль) рятує подібних їй від страти. Та на неї полює безсердечний мисливець на відьом Ґідеон Шарпе. Між ними, звісно ж, закрутились романтичні стосунки. А шо і як далі буде - читайте книжечку 😀 Починаючи читати, я відчувала сильно схожість із книгою «Змія і Голуб». Схожа чимось історія на початку, схожий троп від ненависті до кохання, схожий вайб. Але то тільки на початку, чим далі тим більше мене історія поглинала та дивувала. Вона не була як на мене дуже динамічною, десь до половини, проте дуже захопливою. Щодо тропів, ненависть між персонажами класна! 🔥 А, тут ще є любовний трикутник. Попри ту фразу, яку сказав головний герой в кінці книги, мені фінал дуже сподобався! Стільки думок про те, а як же то все буде далі. Продовження, сподіваюсь, буде ще цікавішим. Оцінюю на 9/10 ⭐️

В мені от є шось таке, що тягне до "відьма і мисливець на відьом" і троп від ненависті до кохання. І тепер, прочитавши цю книжку, мені є з чим порівняти. Порівнюючи зі "Змія і голуб" хочу сказати, що саме "Безсердечний мисливець" виправдав все, що повинно бути в книгах з тематикою про відьом і мисливців. Я ковтнула книгу за два дні і хочу ще, чого не скажу про "Змію і голуба" (я не знайшла ні одної причини читати продовження, хоч воно вже є і в наявності, і в перекладі) Дехто скаржиться на слабо прописаний всесвіт, але мені було досить всього, що описала авторка. Тим паче, що наступна книга обіцяє розкрити ще більше про всесвіт. Нестача знань у нас, як у читачів, була пропорційна тому, що знала сама Руна, бо по суті їй нікому було про це розповісти до подій революції. Тому не бачу нічого страшного в тому, що нам глибоко не розкрили всесвіту, адже, очевидно, все попереду. Тут є любовний трикутник, але він нічим не відрізняється від багатьох трикутників, тож особливо нічого з цього приводу сказати і не можна. Хіба що те, що з кожним судженням героїні я була згодна. Перейду до самого смаколику книжки. Героїня знає про мисливця, а мисливець здогадується про героїню, і вони грають в котика і мишку до самого кінця і це просто шикарно. Історія ведеться від імені і героїні і мисливця. Герої стикаються з проблемами і шукають їх вирішення, в той час як в "Змія і голуб" є враження, що для героїні все йде так, як треба, бо вона просто головна героїня, ще й кінець злився до того, що сама суть книги втрачається. Тут вони до останнього вороги, але з пристрастю, з грою, із загадками, з любов'ю, з ненавистю і це просто неймовірно. З нетерпінням чекаю наступну книгу

Це, певно, перше моє роментезі, в якому є сюжет та працюючі правила світоустрою. А це вже неабияке досягнення. Насправді, дуже цікава концепція відьомства, в якому все працює зі своїми обмеженнями, тобто магія не вирішує автоматично всього. Ба більше, тут досить цікавий світ, який одразу занурює тебе в атмосферу, але водночас лишає поле для фантазії. З одного боку світські вечірки і театр, а з іншого — жорстокі страти відьом часі інквізиції. Особисто мені це дуже сподобалось, оскільки світ водночас схожий на щось вже знайоме, але і геть інший та своєрідний. Рун (або Руна) як персонажка вельми цікава. Вона має непросте минуле, власні травми, потужну мотивацію та логічні вчинки. Заверніть дві, будь ласка. Вона мені справді сподобалась, тож за її пригоди я вболівала. Вона не "нетакуся", але і не сіра миша. Б-баланс. Гідеон відрізняється від типових чоловіків жанру. Він не заможний король всього на світі, не добрий хлопчик, який мусить носити маску поганця, він просто людина. З власними вадами, проблемами, слабкостями та мотивацією. Це, гадаю, досить незвично для жанру, тому зважайте на це. Не Різенд, не Ксейден :) Мотивації в цій книзі взагалі ледь не ключове. Тут настільки переплетено добро зі злом, що під кінець ти і сама вагаєшся хто правий, як краще і що далі. Кліфгенґер вдався на всі 200%. Мені дуже імпонували персонажі Алекса та Веріті, вони створили чудове доповнення до розкриття Рун/Гідеона, водночас лишаючись яскравими самостійними героями. Алекс та його стосунки з Рун то моя нова Римська імперія. Єдине, що особисто мене смутило в цій історії, це хімія між Рун і Гідеоном, бо вона досить непроста. Через те, що персонажі забагато "грають" ролі, то місцями ти починаєш плутатись в їх почуттях. Це з одного боку плюс, бо додає інтриги, а з іншого напряг, бо до такого ти не звикла. Але від ворогів до коханців тут працює дуже добре, нарешті це реально ЦЕЙ троп розвитку стосунків. З нетерпінням чекаю на другу книгу та завершення цієї дилогії.