Не певен що краща року, але місяця так точно, шукав ще книги українською цього автора, не знайшов, а жаль.

"Я пишу це повідомлення для тебе. Мій вороже. Мій друже. Ти вже повинен усе зрозуміти. Ти програв" Цитата, якою відкривається книга, особливо чіпляє. Може тому що в цей момент думаєш про наших ворогів? Вони вже знають. Вони програли. Але це ліричний відступ, адже "Перші п'ятнадцять життів Гаррі Оґеста" зовсім не про війну і не про сьогодення. Вона про час і вміння ним користуватися. Про людські амбіції, спробу пограти в богів і наслідки цих фатальних ігор. "Мене звати Гаррі Оґест. Я народився в перший день нового, 1919 року на станції Бервік-апон-Твід, і я пам'ятаю...усе". Така оказія буде траплятися з Гаррі 15 разів, адже після кожної смерті він народжується знову в тому самому місці в тій самій родині в той самий час, пам'ятаючи попередні життя. І наново проживає все, сподіваючись спочатку збагнути - що з ним не так, а потім - що не так зі світом. Бо світ доходить кінця і ці чутки діти постійно передають старим людям, які помирають, щоб звістка дійшла через покоління до інших калачакра - своєрідних мандрівників у часі, членів клубу "Кронос". Мене направду захопила ця історія з нальотом наукової фантастики, філософії і пригод. В ній достатньо і динаміки, і спокійних роздумів, а гострі дружньо-ворожі стосунки Гаррі і Вінсента чимось нагадали героїв книги/фільму "Престиж". Науки мені тут було дозовано (нема конкретики - нема проблем ?), тож хай її наявність вас не лякає. Натомість шанувальників романтики може трохи засмутити відсутність яскравої любовної лінії, але і їй все ж знайдеться місце. Загалом тема прискореного розвитку технологій і їх впливу на людство доволі актуальна, як і демонстрація божевілля однієї людини, здатної при можливості загубити тисячі життів. А ще тут з'явиться росія [так, мене теж покоробило], але є досить кльова цитата, яка описує реальність наших сусідів: "Втекти з росії було складно, і я розумів, що смерть - найпростіший вихід". Здається, сьогодні це тільки підтверджується. Якщо ви шанувальник теми подорожей у часі, то книга точно зачепить, як зачепила мене. І точно посприяє роздумам, адже: "Час завжди був проблемою в клубі "Кронос". Ми завжди мали його забагато і так і не навчилися це цінувати".