Клер Ломбардо

Книга "Так весело нам ще ніколи не було" від Клер Ломбардо — це сімейна сага родини Соренсонів.

На мою думку, авторка майстерно переплітає долі сестер, показуючи їхні пошуки себе, радощі й розчарування, а також непрості стосунки з батьками. Ця історія захоплює з перших сторінок своєю щирістю та глибиною.

Варто відмітити, що авторка вміє передати всю палітру емоцій: від сміху до сліз, від тепла до напруження. Вона змушує задуматися над тим, що ховається за фасадом ідеальної сімейної ідилії. Особливо вражає, як вона балансує між драмою та гумором, створюючи живих і справжніх персонажів.

Це не просто роман про сім'ю — це роздуми про любов, прощення та цінність правди.

Для тих, хто цінує глибокі та емоційні історії, ця книга стане справжнім відкриттям.

Не знаю чому, але мені подобається всі книжки, які обирає видавництво РМ😊

Сімейні історії бувають різними: зворушливими, трагічними, веселими, а бувають – такими, як ця. Це книга про родину, де все ніби добре, але якщо придивитися – ідеальної картинки не існує. Вона чесна, трохи болюча, місцями дуже смішна, а головне – жива. Авторка майстерно розкриває характери, показує, як дитячі травми формують дорослих людей, і як у кожній сім’ї є свої таємниці, які визначають її майбутнє. Якщо вам подобаються драми, у яких впізнаєш реальне життя, ця книга точно зачепить🌸

8,5/10
Я намагалася оцінити цю книгу якомога об'єктивніше, але все одно це важко, бо у мене велика сім'я, я донька, мати, жінка, а ця книга дуже життєва. І мені здалося, що людям, які далекі від багатодітних сімей, батьківських труднощів, "Так весело" не буде зрозумілою та здасться нудною.

Отже, маємо родину Соренсонів: батьки Мерилін та Девід, доньки Венді, Вайолет, Ліза, Ґрейсі. Історія цієї родини розгортається у двох часових паралелях - теперішні події та події від знайомства батьків (з 1975 року).

TW: депресія, післяпологова депресія, втрата дитини, покинути дитина, передозування наркотиками, подружня зрада, смерть близької людини.
Здається, що головні герої - це самі Соренсони, але насправді головна сюжета лінія належить Джоні - сину Вайолет, якого вона покинула одразу після народження. І ця лінія дуже болюча. Як я не намагалася зрозуміти Вайолет та її вчинок протягом розкриття її як персонажа, я так і не змогла. Не простила їй, мені було дуже жалко хлопця.

Дуже помітно, що улюблені персонажки авторки - це Венді та Мерилін. Їхнім лініям приділено більше місця, ніж іншим, більше розкриті характери. Вони знаходяться увесь час ніби у якомусь непроголошенному протистоянні. І самий сильний діалог книги - це діалог між Мерилін та Венді про батьківство.
Зовсім мало уваги було приділено Девіду та Ґрейсі, мені їх було замало.

Книга зовсім не весела, як може здаватися з назви. Тут є над чим посміятися, але це здебільшого сарказм та сміх крізь сльози. Моментів, щоб поплакати теж вистачає, але це не скло. І от ніби книга дуже класна, але чогось не вистачає, щоб оцінити на максимум. Вона досить важка (в усіх значеннях), тут є над чим подумати, тому наврядчи вийде проковтнути її швидко. Любителям сімейних саг зайде безперечно

Дуже емоційна сімейна історія, про різницю поколінь. Не завжди юні серця бачать все як є насправді в стосунках власних батьків
Рекомендую до прочитання. Не залишить байдужим нікого.

Це книга досить цікава, але щось не дотягує. Ідея, безумовно, є, і деякі моменти справді змушують посміхнутися, але загалом трохи нуднувато. Книга прочиталася швидко, але не залишила особливого враження.

Для всіх хто обожнює сімейні саги, хто любить романи дорослішання та кому цікаво за одну книгу наче прожити чиєсь життя.

«Так весело нам ще ніколи не було» це сімейна сага, яка перенесе Вас в життя сімʼї Соренсонів.

Сімʼя складається з Мерилін та Девіда і їх чотирьох доньок — Венді, Вайолет, Лізі та Ґрейс.

Історія переплітає в собі їхнє теперішнє життя, коли доньки вже дорослі жінки, навіть мають своїх дітей, та історія кохання і життя молодої пари Мерилін та Девіда.

Дуже цікаво споглядати історію очима різних персонажів, дізнаватися їх почуття та думки, взнавати про їхні проблеми.

Історія прекрасно ілюструє тезу психології, що кожна дитина окрема особистість, і що в одній сімʼї, при одному вихованні всі діти виростають різними.

Венді складний підліток, який бавиться з наркотиками та зловживає алкоголем.

Вайолет має синдром відмінниці, але як ж то кажуть, зверху тихо та гарно, а всередині ворушиться лихо, оскільки ця ідеальна дівчина завагітніла і родила сина, якого віддала на всиновлення таємно від усієї сімʼї, а потім сюрприз-сюрприз, її син Джона доєднався до їхньої сімʼї і зламав фасад ідеальності Вайолет.

Також між Вайолет та Венді весь час конкуренція і дуже цікаво споглядати як вона проходить свій розвиток в цій історії.

Ліза в дитинстві проблем особо не створювала, але в дорослому вона (з жалості) живе з чоловіком, який страждає на депресію і не хоче нічого з цим робити, та вагітніє від нього(випадково, не з жалості)

Ґрейс наймолодша серед усіх. Вона народилася коли Мерилі та Девіду було за 40, тому з сестрами велика різниця у віці, і вони ніколи не були близькими. Вона бреше, що поступила на юридичний факультет, хоча працює за копійки і ледве виживає.

Якщо говорити за Мерилін та Девіда, то навіть проживши разом все життя, їхнє кохання та пристрасть не згасають, не зважаючи на труднощі та перешкоди, які вони разом пройшли. Також в них є собачка!

Це прекрасна історія, яка запала мені в саме серце. Однозначно входить в список найкращого прочитаного цього року! Так весело мені ще ніколи не було💚

«Так весело нам ще ніколи не було» — це сімейна історія про кохання, труднощі та зв’язки, які не рвуться навіть із часом. Жива, емоційна та трохи іронічна книга, що змушує співпереживати героям. Підійде тим, хто любить проникливі історії про родину.

Мені було нудно. Я розуміла, що це сімейна сага, коли починала читати, але чомусь ця книга викликала тільки нудьгу

🕸️Історія американського подружжя та їх чотирьох доньок. Роман має класичну структуру і охоплює часовий період кількох поколінь, від народження і до старості.

Вже тримаючи в руках такого товстунця, автоматично настроюєшся на вдумливе спокійне читання.
🕸️Кожна сюжетна лінія - не схожа одна на одну, хоч розповідь і про рідних сестер. Одна з них Венді - лідерка, сильна і вимоглива, але найбільш згорьована. Інша Вайолет - ідеальна, успішна, але з таємницею, якої соромиться все життя. Були моменти, коли мені хотілось тріснути її по голові оцією товстою книжкою. Героїня, яка найбільше дратувала.
Далі Ліза - втомлена, працьовита, невпевнена спочатку, але рішуча у виборі. І остання Гресі - загублена і розгублена, наймолодша і дещо забута близькими.
Багато історій, багато скелетів у шафах, багато висновків, багато розуміння. І що помітила, взагалі немає засудження. Кожен вчинок має своє підгрунтя, навіть якщо десь в душі з ним не погоджуєшся.

Як не дивно, але моїм улюбленим героєм став Джона - підліток, який раптово з'являється в цьому сімейному божевіллі, є найбільш адекватним з усіх, як на свій юний вік, а також дивним чином склеює всіх героїв у якусь подобу родини.

🕸️Затишна книга. Після половини прочитаного її важко відкласти, не відірватись, тому попри об'єми, читається швидко.
Раджу.

“Так весело нам ще ніколи не було” - захоплива сімейна сага.
Можливо, я б додала, взірцева сімейна сага. Тут є всі необхідні критерії: декілька поколінь, сімейна таємниця та чвари, чимало сторінок та розв’язання проблем кожного члена родини вкінці роману.
Мені було цікаво читати, мене не напружував об’єм книги, а от бажання дати по загривку комусь з героїв - так. Саме тому, через жвавість та натуральність героїв, книга мені сподобалась.
Всі герої дуже різні, саме як і буває у справжніх родинах, проте це не означає, що вони не люблять один одного.
Рекомендую книгу не лише для поціновувачів сімейної саги.

Чотири сестри — чотири різні долі !
Перш за все, книга мене підкупила оформленням та анотацією. Велика сімейна сага з таємницями. Що ще
треба для щастя?
Ця книга відверто розповідає про сімʼю, яка спочатку здається ідеальною, про таємниці, які руйнують, про
всепоглинаючу любов, про те, як важко бути гарними
батбистий шлях доросліша, нодина унікальна, про
Герої книги мають свої характери, незабутні риси особистості та заплутані стосунки. Це робить їх реалістичними та живими, і спостерігати за їх взаємодією було цікаво
Авторка здатна змусити читача сміятися однієї миті та замислюватися над глибокими питаннями в іншій. Її вміння переключатися між різними настроями здивовує та захоплює