Клер Ломбардо

Чотири сестри — чотири різні долі !
Перш за все, книга мене підкупила оформленням та анотацією. Велика сімейна сага з таємницями. Що ще
треба для щастя?
Ця книга відверто розповідає про сімʼю, яка спочатку здається ідеальною, про таємниці, які руйнують, про
всепоглинаючу любов, про те, як важко бути гарними
батбистий шлях доросліша, нодина унікальна, про
Герої книги мають свої характери, незабутні риси особистості та заплутані стосунки. Це робить їх реалістичними та живими, і спостерігати за їх взаємодією було цікаво
Авторка здатна змусити читача сміятися однієї миті та замислюватися над глибокими питаннями в іншій. Її вміння переключатися між різними настроями здивовує та захоплює

Ця історія про сім'ю Соренсонів.
Мерилін та Девід зберегли почуття та ідеальні стосунки навіть на схилі літ. Чого це їм коштувало знають лише вони та трішечки читач.
Венді - їхня перша дитина з дуже складним характером. У дорослому житті, втративши ненароджену донечку, а згодом і чоловіка, зловживає алкоголем.
За 10 місяців після Венді народжується Вайолет. Вона, навчаючись у коледжі, вагітніє і віддає дитину на всиновлення.
Лізі - носить дитину від чоловіка, який страждає депресією і зовсім не готова до майбутніх випробувань.
Ґрейс - наймолодша. Вона бреше батькам та сестрам, що навчається на юриста, хоча заледве зводить кінці з кінцями, працюючи на малооплачуваній роботі.
І, нарешті, Джона - шістнадцятирічний син Вайолет, якого вона віддала на всиновлення. Саме він найбільше мені подобається у цій книжці.

Усі скелети з шафи буде витягнуто, усі таємниці розкриються, усе стане на свої місця.

Тут про любов, дружбу, сім'ю, брехню, підтримку. Персонажі живі, гарно прописані, одним співчуваєш, інші дратують. Загалом, чудова сімейна історія, можливо десь занадто розтягнута, але відклавши книжку, хочеться знову повернутися до неї, аби дізнатися, як складуться долі кожного із Соренсонів.

Це сімейна сага про подружжя та чотирьох їхніх доньок. Ми бачимо як вони дорослішають, стикаються з проблемами, успіхами й трагічними подіями. На сторінках книги вдало переплітаються розділи із сучасним та спогадами. Все настільки гарно написано, що ми ніби знаходимося поряд з сім'єю Соренсонів.

Також мені дуже сподобалося, як Клер Ломбардо розкрила нам стосунки між поколіннями: батьками, дітьми та внуками. Ми стаємо свідками того, як доньки переживають жахливі втрати, шукають себе та намагаються побудувати своє життя за прикладом батьків – Мерилін та Девіда.

Нехай вас не лякають об'єми книги (майже 700 сторінок). Ця сімейна історія читається дуже легко та не відпускає до останньої сторінки.

Навіть сьогодні, коли я дочитувала книгу, виникало таке відчуття родинного тепла, затишку та любові.

• Гадаю, ніхто не заперечуватиме, що діти змінюють наш світогляд.

• Бути з Мерилін – це як потрапити під зливу. Адже якщо вже періщить дощ і нема куди втекти чи сховатися, зрештою, ним можна навіть насолодитися.

• Люба, я розумію, що зараз усе здається чорно-білим, але в житті все трохи інакше. Майже в усьому є відтінки сірого. Щось стається, і виходячи з цього, ти обираєш, як рухатися далі.

• Світ ніколи не буде таким, як тобі хочеться, проте надзвичайно приємно знайти своє місце в цьому сум'ятті.

🎧 Love Is Complicated – Labrinth

Я дуже люблю сімейні саги і ця історія просто неймовірна. Життя без прикрас, як воно є у кожного з нас. Кохання, щастя, турботи і проблеми, хвороби і смерть, батьки і діти .

40 років життя родини Соренсонів. Неймовірне кохання Мерилін і Девіда. Коли все прекрасно, 4 доньки, які розуміють, що їм не пізнати такого щастя та неймовірної любові, як у батьків. Але хіба завжди можна бути на позитиві та в щасливому моменті?
В будь-якій родині є труднощі та непорозуміння.

Книжка описує наче чотири пори року ,які розповідають про минуле і теперішнє - про 4 доньок - Венді, Вайолет, Лізу та Ґрейс. Вони всі різні ,то дружать, то сваряться, підтримують одна одну чи іноді заздрять. В кожної проблеми. Але вирішення завжди можна знайти. Бо в батьківському домі підтримають, що б дівчата не зробили, дадуть пораду.

Розповідь спокійна, без драм. Авторка демонструє, що часто все ми самі ускладнюємо, додумуємо, перебільшуємо. А життя непередбачуване, складне. Та в колі родини ми можемо бути дітьми і згадати все хороше, що було, є і ще буде.