Є історії, які неможливо читати спокійно. Це голос жінки, яка виросла в умовах, де жіноча доля визначається не вибором, а традицією, не бажанням, а дозволом. Варіс Дірі описує своє дитинство серед сомалійських кочівників так прямо, що іноді доводиться зупинятися й переводити подих. Насильство, підкорення, калічення — усе це для неї було нормою ще до того, як вона встигла усвідомити власне тіло. Її втеча здається неможливою. Тринадцятирічна дівчинка, що біжить від шлюбу з літнім чоловіком, від власної родини, від усього знайомого — і при цьому не має жодної гарантії, що виживе. Проте вона дивом тримається за шанс жити по-іншому. Далі — Могадішо, випадкові знайомі, Лондон, де вона у буквальному сенсі починає життя з нуля, не знаючи мови й не маючи жодних опор. І все ж вона проростає крізь цей камінь — спершу як хатня робітниця, потім як модель, а згодом як людина, здатна говорити про те, що інші замовчують. Книга написана дуже просто, без «високих» фраз чи прикрас. Але ця простота працює. Дірі не драматизує — вона просто розповідає. І від цього її історія звучить ще сильніше. Мені особливо імпонує, що вона не відкидає власну культуру, не кричить «усе погане, знищити негайно», як це часто роблять сторонні спостерігачі. Її критика болісна, бо це критика зсередини — людини, яка любить свій народ, але не погоджується з тим, що завдає шкоди. Та, попри важливість теми, як оповідачка Варіс не завжди мені була близькою. Місцями вона здається різкою, трохи егоцентричною, інколи непростою в стосунках — але, мабуть, так і має бути. Люди, які виживають у таких умовах, рідко виходять «зручними». Вона не свята, не ідеальна — вона жива. І саме це робить її історію справжньою. Особливо важливо те, що вона використала свій успіх не для самопіару, а для того, щоб привернути увагу до жіночого каліцтва. Сама книга вийшла понад двадцять років тому, і відтоді у світі справді стало більше голосів, що виступають проти цієї практики. І в цьому також є частка її зусиль. Це не легка книжка, не приємна подорож екзотичними ландшафтами. Це розповідь про біль, про сміливість, про пошук себе й про те, що свобода інколи дістається надто дорого. Але водночас — це текст про силу жити, радіти й нести в собі світло навіть після того, як тебе намагалися зламати. Я рекомендую її не тому, що «треба прочитати про страждання», а тому, що ця історія нагадує: справжня витривалість народжується там, де є надія, навіть якщо вона маленька, як квітка в пустелі.

Ух, яке захопливе чтиво чекає на тих, хто триматиме в руках цю книгу! Потужна історія, страшна в своїй реальності, моторошна в наслідках прадавніх забобонів, надихаюча в бажанні змінити своє життя, смілива в карколомних пригодах дівчинки, жінки. Варіс, яка зараз багата, успішна модель, незалежна та самодостатня жінка, посол ООН, кохана дружина, любляча мама пройшла довгий, складний шлях до свого успіху. Сомалійська дівчинка, дитина пустелі і піску, що любить свою таку складку батьківщину, яка й досі з ніжністю згадує своє босоноге дитинство, проведе вас своїм життям без прикрас. Кочівне життя в пустелі, де вода – найбільше благо, де праця тяжка і виснажлива, але вечірні розмови біля ватри – щирі, з жартами і веселощами, де ніхто не скаржиться, що йому тяжко, «мама, мені нудно», «мама, я це не їстиму», де мішок рису – це щастя, де дощ – це свято. Романтика пісків, але є речі, які перевернуть вашу свідомість, охоплять вас жахом, відразою, жалем і злістю. Страшна і тяжка доля дівчаток і жінок в Сомалі, примітивні забобони, що забирають тисячі дівчачих життів, а якщо ти вижила – прирікають на страждання на все життя. Чоловіки, яких мені хотілось роздерти, обмежені тупі створіння, по-іншому не можу їх назвати – аж досі тіпає від їх поведінки! Підлітка, що втечею рятується від свого батька і весілля з 60-річним старцем, дитина, яку продають за 5 верблюдів пенсіонеру, дівчинка, яку життя кидатиме від випробування до випробування, яка лише своїм впертим характером та небажанням повертатись до батька, вигризла своє майбутнє. Варіс, яка не знала, що таке помідор, унітаз, яка не мала взуття – стала послом ООН. Карколомна історія життя! Неймовірна сила духу та сміливість! Дуже раджу прочитати!

Зворушлива й відверта історія про незламність та силу людського духу. Варіс Дірі проходить шлях від суворого життя в сомалійській пустелі до світових подіумів, і кожен етап її подорожі сповнений болю, ризику та неймовірної відваги. Книга вражає чесністю: авторка не приховує ані страждань, ані страхів, пов’язаних із жорстокими традиціями, але водночас показує неймовірну стійкість і бажання жити вільно.

Книгу потрібно читати всім жінкам! Вона захоплює своєю історією; розкриває справжні емоції жінки у світі, де жінка не має права голосу чи вибору, доводить до сліз своєю чесністю і руйнує враження про красиве життя.