Це друга частина бестселера "Наші приховані дари". І мені ця частина значно більше сподобалась.
Отже Мейв і її вірні друзі Рой, її гендерно нейтральний хлопець, Фіона, з якою вони здружилися через катастрофу в минулій книжці і Лілі, сестра Роя, через яку і сталась катастрофа.
Трохи перекажу вам першу.
Мейв ворожить на таро, випадково викликає дух і під час сварки цей дух забирає Лілі. Всю книгу вони намагаються її знайти, але є якась тупа організація, яка перешкоджає їм.
І ось літом після всіх цих подій вони разом тусуються і кожен з них отримав супер дари після ритуалу з минулої частини і друзі вчаться ними користуватися.
Мейв читає думки, Лілі б'ється током і керує всім, що пов'язане з електрикою, Фіона зцілює будь-що, Рой щось виробляє в механіці, зазвичай відкриває будь-які двері.
І ось наче вони перемогли вселенське зло, повернулась Лілі, яка себе дивно поводить. І тут частина, яка мені дуже подобається. Мейв починають гризти ревнощі, нав'язливі думки, Лілі і Фіона об'єднуються проти неї і її таке щасливе магічне життя починає розвалюватися. Її ревнощі були настільки мені життєво знайомі, я завжди ревнувала подруг одна до одної. І тут прям я фізично відчувала біль героїні. Рой починає набирати оберти популярності зі своїм гуртом. У нього гастролі, квір-спільнота, нові знайомства і зовсім немагічний спосіб життя.
Всі мріють поїхати з містечка Кілбеґа, окрім Мейв, тому що вона кровно з ним пов'язана. А от як, я не скажу.
Виявляється, що найбільша тріщина у світі головної героїні стається через повернення секти "Діти Бригіди". Вони масово нав'язують дивні і сектантські думки, тим самим беруть юних містян під свій контроль. Банда намагається з цим розібратися, але їх упіймали і всі підлітки вже по коліно в цьому лайні, навіть друзі Мейв.
Чомусь саме вона потрібна злодіям і вони полюють на неї. Між боротьбою за власне життя, сварками через низькі оцінки в школі, Мейв намагається зрозуміти, що насправді сталося з Кілбеґом і його мешканцями і цей важкий шлях їй потрібно подолати самостійно... Або ні...
Я співчувала усім героям, нам круто розкрили кожного персонажа. Мейв справжня, її емоції реальні, вболіваєш за неї протягом всієї книги, як вона дає собі раду. Вона розумна, але не приторна.
Кінець епічний, я дуже люблю хеппі енди, але тут він не хеппі. І це не зіпсувало вражень, я занурилась у цей магічний всесвіт і довго відходила від цієї книжки.