дуже багато матюків у тексті, як на мене, то було немилозвучно і псувало загальне враження;
сюжет і любовна лінія відсотків на 70 зідрані з циклу Двір шипів і троянд, тому неочікуваних поворотів для мене не було;
любовні сцени крінжові і викликали лише закочування очей і сміх;
дуже сподобався лис, але його поява поки що абсолютно незрозуміла і невиправдана;
Кінгфішер з грізного і небезпечного перетворюється на сентиментального і вразливого, тому мій інтерес до нього під кінець поступово згас;
головна героїня не рідко дратувала нелогічністю своїх дій і незрілою поведінкою.
Загалом, якщо ви не читали ДШІТ, то може й сподобатися, а якщо читали, то Ртуть - даремно витрачений час. Сара Маас на порядок вище і якісніше пише.
Оформлення книги радує, але навіщо аж так багато тих метеликів??
Анонім
Котолог
