Сортування:
1
Котолог
+38 066 888 18 01
графік роботи служби турботи:
понеділок-п`ятниця - 09:00-21:00
субота, неділя - 09:00-18:00
понеділок-п`ятниця - 09:00-21:00
субота, неділя - 09:00-18:00
Це просто прекрасна історія. Навіть не знаю як краще описати, думаю, що моя оцінка скаже більше ніж слова. 100/10.
Анонім
Відкриваю книжечку і з перших сторінок заінтригована запитанням, чому ж Лія отримала квартиру від бабусі Естель, котра була досить суворою жінкою і близькими вони не були…потім авторка переносить нас в часи Другої Світової війни, де ми поринаємо в атмосферу воєнного Парижу. В книзі переплітається сучасний світ та воєнний час Другої Світової війни, що дозволяє авторці вести розповідь у двох часових проміжках. Крім того, книга просякнута мистецтвом та війною. Ще хочу зазначити про те що жінки відіграють неабияку роль у цій війні - обожнюючи свою країну, вони вдаються до дуже хоробрих вчинків, які мають довготривалі наслідки. Авторка використовує детальні описи Парижа, його архітектури та культурної атмосфери, щоб занурити читача в епоху війни. Однак справжньою родзинкою є динамічний і захоплюючий сюжет, що поступово розкриває таємниці через заплутані сімейні зв’язки, зради та глибоку особисту трагедію. Окрім того, книга порушує важливі етичні питання про людську гідність, опір тиранії та ціною, яку доводиться платити за свободу. Це роман не лише про минуле, але й про сьогодення, яке невід’ємно пов’язане з історією. «Паризька квартира» – це зворушлива історія про любов, втрати, стійкість і спокуту. Келлі Бовен змушує замислитися над тим, як ми пам’ятаємо про минуле, та які таємниці можуть заховати його стіни.
Анонім
Сподобалося. Хотілося читати та читати. Кохання без приторності, жахіття війни без прикрас, тортури без надмірної описовості. Книга, яку я зможу перечитувати у старості .Історія, що я радо рекомендую і вам. Про що? Аврелія (Лія) отримує у спадщину квартиру від своєї бабусі, напхом напхану предметами мистецтва та дорогим одягом. Квартира була зачинена з 1943 року. То ж у жінки склалося хибне враження, що бабуся могла бути колаборанткою. Але насправді треба довіряти людям, що тебе виховали. То ж поступово перед нами розкривається історія двох непересічних молодих жінок, Естель та Софі, що боролися з фашизмом усіма засобами, на які були лише спроможні. Боролися в ім"я любові. "Можливо, це було так, і її завжди цікавило, як це - кохати і бути коханою з усією повнотою, яку приносить шлюб. Щоб хтось просто приймав твої вади і любив тебе попри них. А може, і завдяки ним. Любив так сильно і всеохопно, щоб ти не могла уявити своє майбутнє без цієї людини." Не менш цікаво розвивалися і стосунки їхніх нащадків (хоч і не завжди прямих) у 2017 році. Бо інколи, щоб прийняти свій дар, теж потрібна мужність. Мужність і допомога друга.
Анонім
Та отримуйте інфо про новинки й події в книгарнях