Це книга, яка поєднує кримінал, чорний гумор і… практики усвідомленості 😅 Головний герой, адвокат Бйорн має проблеми на роботі (ну бо клієнти в нього специфічні) та й у сімейному житті не все гладко. І щоб вирішити сімейні проблеми він звертається до тренера з усвідомленості. І усвідомленість справді дуже йому допомагає приймати рішення, жити…і вбивати теж. Загалом мені сподобалось: іронічно, динамічно і є рекомендації, які навіть можна взяти для свого життя)) #марафонкнигомам

Це той випадок, коли важко написати анотацію, щоб не спойлерити. Якщо коротко, то це книга про те, як головний герой використовує психологічні практики у своєму кримінальному житті. Хоч кримінал і не мій жанр, ця книга мені дуже сподобалася. Головним чином через те, що така серйозна справа, як кримінал, подається з іронією та сатирою. Читається книга швидко й легко. Сюжет захоплює увагу так, що важко відірватися. Фінал – інтригуючий і, як і вся книга, дивний. Із задоволенням прочитаю продовження.

Прочитавши першу книгу циклу, найчастіше читаєш і наступні. Там більше, якщо це іронічний трилер з психологічними порадами. Ну як тут встояти? Про що? Продовження поневірянь адвоката у кримінальних справах Бьорна Дімеля, який волею карми очолив кримінальний клан вбитого ним злочинця. Але моральні принципи не дозволяють йому безкарно вбивати людей, то ж чергового кримінального авторитета вони з поплічником просто тримають під замком. Але цього разу наш герой відкрив свою внутрішню дитину: "- А як мені зробити так, щоб люди більше не падали в ущелини через те, що моїй внутрішній дитині нагадали про її колишні травми?" З допомогою психіатра Бьорн почав співпрацювати зі своєю дитинкою, але ж ви знаєте, що для дітей часто немає компромісів, то ж події розвиватимуться дуже непередбачувано. Вам точно буде цікаво! Твір насичений кумедними подіями, що, звісно, не виключає жорстокості, смертей та вбивств, тому вирішуйте самі, чи цікаво вам зануритися у внутрішній світ та думки злочинця. Нехай і такого інтеліґентного)

Історія написана від імені головного героя — адвоката. Його життя летить в пропасть: проблеми в сім'ї, на роботі. Дружина записує його на курси усвідомлення. І саме цей курс змінює ставлення героя до подій в його житті. Правила: поглянь на проблему під іншим кутом, пробач, зміни ставлення до проблеми, головний герой пристосовує до свого життя так дивно, що аж захоплює. Дякуючи правилам з усвідомлення він виправдовує вбивства, які скоює (ніби ненароком). Дивна книга з дивною історією, але я не змогла зупинитись доки не дочитала. Тут немає класичної головоломки: хто вбивця? Тут існує інше: як вбивця описує собі причини вбивства. Раджу усім хто любить детективи, трилери; а також тим, хто хоче почати жити усвідомлено.

Вельми захоплива і динамічна історія. Порівнювати з першою не буду, бо вони... різні. Ця книга містить значно менше вбивств і більше самокопАння і самокОпання))) Ну і той факт, що книгу примудрилась прочитати за день, теж свідчить на користь майстерності автора.

Цікавезна книга! Трилер, який мене дивував, бо сповнений чорного гумору, купи трупів та... практичних порад, як жити усвідомлено. Будете так жити і буде вам щастя. З цим я точно погоджуюся. Але все-таки краще не лізти у лайно, щоб не воняти. Проте, головний герой вліз. Про що? Відносно молодий адвокат, принаймні молодий тато точно, переживає кілька особистісних криз: погані стосунки з дружиною; панування роботи над особистим життям; відраза до своїх кримінальних клієнтів. Так, бо він саме з ними має справу і як би не хотів зробити з самодурів більш приємних особистостей, приємнішими вони стають лише мертвими. Бо цей тип корегуванню не піддається. Але одного дня Бйорн Дімель (нормальне німецьке ім'я, бо дія відбувається в Німеччині) потрапляє до психотерапевта, який навчив його діяти усвідомлено. "Ви не мусили цього робити і вперше.Цілком достатньо було без жодного наміру просто встати під двері . У мене було відчуття, що основну ідею я второпав. Принаймні я вже не помічав напруження у потилиці. У будь-якому разі те, що пан Брайтнер розкрив мені мантру, яка супроводжуватиме моє перше вбивство, я збагнув лише за кілька тижнів". Можна скільки завгодно моралізувати, що не треба було Бйорну лізти у кодло мафіозі, не мав би тоді проблем. Так, не мав би, але і грошей теж. А він усе своє життя йшов на компроміси, аж доки не почав жити усвідомлено. Хоча у його випадку жити трансформувалося у вбивати. Але ж усвідомлено. Ще раз повторюся, що історія цікава, сповнена гумору, іронії, сатири, інколи навіть абсурду. І це перша книга циклу. Друга вже є українською. Рекомендую.

Цікавий трилер з чорним гумором, дуже зачепив на початку, а потім, правда вже дочитувала ледь ледь, бо ті всі мафіозні розбірки мене не захоплюють. Однойменний серіал «Вбивайте усвідомлено», до речі, нот бед, також достатньо ідентичний з книгою, питань немає, та все ж, книжка завжди цікавіше набагато екранізації. Важкувато давалась книжка ще й тому, що більшість принципів «усвідомленого життя» були мені відомі давно, і я читала їх між строк, здається, з періодом видання цієї книжки автор трооооошки запізнився, бо всі вже давно знають як то дихати усвідомлено, дихати маткою, або дихати усвідомлено маткою 😂 . Ну, власне, скоріше за все через це Бйорн і накосячив так багато у цій книжці. Бо він трошки перевернув з голови на ноги всі ті принципи. Чорний гумор тут просто в саме сердечко, в цілому, заради одного прочитання — воно того варте.

"Моя внутрішня дитина хоче вбивати усвідомлено" — це вибухова суміш жорсткого самокопання, чорного гумору та глибоких роздумів про травми, які ми тягнемо за собою з дитинства. Це не просто книжка — це дзеркало, у яке страшно дивитися, але неможливо відірватися. Автор сміливо розбирає теми болю, агресії, емоційного вигорання та спроб "полагодити" себе, коли всередині все горить. Іноді це боляче, іноді — жорстоко чесно, але завжди максимально відверто. Тут немає зайвого пафосу чи типових порад у стилі "просто подумай позитивно". Навпаки, це книга для тих, хто готовий прийняти свої темні сторони й навіть навчитися з ними дружити. "Я не зобов’язаний бути хорошим. Я зобов’язаний бути собою." Ця книжка точно не для всіх. Вона гостра, провокаційна й змушує копатися в собі. Якщо ти любиш тексти, які перевертають свідомість і залишають після себе довгий післясмак — бери без вагань. Але якщо тобі комфортніше жити без запитань "а що всередині мене насправді?", можливо, краще обрати щось інше.