Книга на один раз, деякі моменти досить передбачувані. Моментами дуже бісила головна героїня. Історія не зачепила(
Захопливо, непередбачувані моменти, пристрасть, боротьба за владу - тут є все. Читати було спочатку складнувато, але з 50-100 сторінки важко відірватись. Головні героїсильні, вольові. розумні. 10/10
“Донька безсвіття." Карісса Бродбенд BookChef, 2025 ⠀ «Моє ім’я Тісаана. Я вільна жінка, але все ще рабиня. У мені є фрагменти багатьох речей, із яких в єдине ціле складаюся лише я сама. Я донька безсвіття і всіх світів. І я ще не закінчила.» ⠀ Ох, обкладинка цієї книжки зовсім не відповідає змісту. Я очікувала щось легенько-романтичне, а отримала історію — суміш болю, самопожертви та глибокої відданості! ⠀ Тісаана, пошматована рабиня-втікачка, шукає прихистку в Ордені. Вона частково валтанка і володіє невеликою кількістю магії. Хоч вона занадто доросла для цього, її випробовують і дають наставника — відлюдника Максантаріуса Фарліона. ⠀ “Вона твоя учениця?» означало «Вона — валтанка, і до того ж фрагментована». «Вона твоя учениця?» означало «Вона занадто стара для цього». «Вона твоя учениця?» означало «Вони змусили тебе взяти ученицю?». ⠀ Максантаріус — володар вогню, переможець у війні чи вбивця з темним минулим? Йому не потрібна компанія, не кажучи вже про фрагментовану дорослу ученицю. ⠀ Але Тісаана пройшла занадто багато болю та випробувань, щоб зупинитися перед його відмовою. ⠀ “Завжди на крок попереду, на крок попереду. Вона рухалася вперед із такою невблаганною рішучістю, завжди, незважаючи ні на що. Як я міг не слідувати за нею? І хоча кожен із цих кроків завдавав болю, наче м’язи зі скрипом поверталися до життя після довгих років бездіяльності, вони все одно здавалися такими правильними. Повільне, невпевнене, до біса жахливе повернення до природного стану.” ⠀ Він навчить її контролювати свою магію, розкрити її силу. Вона отримає визнання в ордені, на неї звернуть увагу, і вона матиме змогу врятувати своїх співвітчизників із рабства. ⠀ “- Я дала йому ім’я, - сказала. - Іль Сахадж. - Іль Сахадж? - Бесрітською мовою це означає «клинок безсвіття» або «клинок усіх світів».” ⠀ Але все має свою ціну. Вона підпише кровну угоду та отримає непоборне зло, яке намагатиметься знищити все важливе для неї. ⠀ “{Ти зрадила мене сьогодні.} Паніка підступила. Воно щільніше скрутилося навколо моїх думок. Біль пронизав мені спину. {Ти відштовхнула мене. І якщо ти зробиш це знову, мій метелику, я переріжу йому горло і злижу його кров із твоїх пальців.)”
Авторка занурює у світ, де людська душа бореться за виживання серед вампірів. Сюжет має класичну арку "від ворогів до коханців". Світ, хоч і має певні запозичення, все ж таки відчувається оригінально. Деякі моменти читаються як очікувані кліше, що дещо знижує загальне враження.
Найкращий слоубьорн, що я читала. Це було гарно, чіпляюче. Герої наповнені, за ними хочеться спостерігати. А кінцівка - то взагалі взрив мозку. Я з нетерпінням чекаю продовження. ?
Ця книга - мій початок знайомства з жанром роментезі, тому мені не було з чим порівнювати. Можливо, більш досвідченим читачам не буде так цікаво, як було мені, але новачкам має бути окей Книга для любителів історій про вампірів, кохання та Голодних ігор. Вона - звичайна людська дівчина, що живе пліч-о-пліч з жахливими вампірами, він - той самий жахливий вампір. І тепер їм разом потрібно буде здолати нелегкий шлях. Звісно, в книзі багато кліше та її порівнюють з іншими творами. Але мене, як людину, що не читала понад 10 років, а тут за 2 вечори 600 сторінок на одному диханні, вона цілком влаштовує. Тому моя оцінка будується лише на враженні, що виникло в моменті прочитання. Кому важливо - це серія, наразі перекладено тільки першу частину. Друга частина є англійською та ще є новела, здається. В книзі присутні сцени 18+
Той момент, коли задум цікавий, а виконання погане.. Книга неймовірно красива візуально, але сама історія не зачепила емоційно. Дуже сильно нагадує "Із крові й попелу" - від сюжетних поворотів до персонажів. Це було передбачувано, місцями дуже нудно, зібгано, а кінцівка взагалі розчарувала. Нічого нового я тут не побачила. Мене весь час переслідувало відчуття "дежавю", ніби я читаю вже давно знайому історію.
Котолог
