Про цю книжку не скажу, що "не сподобалось", але й що сподобалось теж не скажу. Мені було байдуже. Це погано. Бо навіть негативні емоції - це під час читання все одно добре. Але тут історія пройшла осторонь і не зачепила. Бракує глибини і хоч трохи складності, скажемо так, сюжету. Героїні наче вирвані з інших текстів - гармонійно в єдине ціле мені ці всі пазли не сходились. Але скажу, що останні листи дочок до покійної матері дуже багато розповідають. Якраз оті моменти важливі і логічні. Але шкода, що такою не була вся книжка.
Не кажу про помилки і неточності, вони були. Але це теж не мало б значення, якби текст був добре написаний. Аде мені було б цікаво щось ще в авторки колись: мені здається, що вона більше "розпишеться".
Анонім
Мова книги дуже збалансована, жива, є відчуття особистої присутності в діалогах, ба навіть в думках героїнь. Емпатичним людям може бути складно під час читання, навіть якщо історії не переплітаються з власними, адже скоріш за все, у близькому оточенні в багатьох є подібні до описаних ситуації та переживання. Особисто книгу рекомендую читати по днях, так, як і структурована сама книга. Тоді власні рефлексії починають існувати паралельно і одночасно з книгою підвищуючи рівень імерсивності.
Анонім
Котолог
