Джен Бессер

«Залюблена Дайана» - це друга частина дилогії, в якій Дайана переживає пікантні пригоди в Парижі, розлучення з чоловіком Олівером і повернення ідеального коханця Джаспера.

Паризька частина – це викристалізовані мрії втомленої жінки 35+ про любовні пригоди в Парижі. Вишукані антуражі. Зрілі, спокусливі і емоційно відкриті коханці. Відчуття молодості, свободи і втамованої любовної спраги. Легкість і безтурботність.
Тебе жадають такою, якою ти є.

А мене, як завжди, більше цікавить розлучення Дайана і Олівера. Тут з’являється психологізм і глибина. Їх обох тягне туди-сюди, то в ліжко, то на скандал, то до інших партнерів. У шлюбі вони зрослися душами, але конект тілами так і не відбувся, і тепер лунають питання:
Чи це ще можна виправити?
Чи потрібно це взагалі виправляти, коли папери на розлучення вже на столі, а в житті Дайани знову є Джаспер?
Дуже цікава лінія з Джаспером, який був першим пристрасним коханням Дайани, але втік, як тільки запахло серйозними стосунками, а через 15 років повернувся і осяяв її чернечий шлюб оргаз… ну, ви зрозуміли. Тут теж стільки питань. Чи заслуговує Джаспер на другий шанс? І що Джаспер насправді пропонує? Цитати в студію!

«Я почувалася прив’язаною до нього невидимою ниткою, яку він міг смикати, коли заманеться, або повністю відпустити, коли збайдужів. Замість піти я намагаюся зрозуміти, як зробити так, щоб він хотів залишатися зі мною».

«Ну от просто ми такі. ЯК пара, — намагаюся звучати невимушено, — ось так ми і живемо».

«Він забирає мені волосся з лоба, цілує кожен сантиметр мого обличчя, входячи в мене все глибше, і ми кінчаємо разом. Я могла б займатися цим до кінця життя, і саме це болить найбільше. Наш час вимірюється відрядженнями та вихідними. Жодного «назавжди».

У віці 35+ мені точно більше не хочеться романтизувати таку історію, де пристрасний коханець не бере на себе жодних забов’язань і «просить мислити позитивно і в моменті», а жінці залишається розгрібати свій емоційний багаж до завершення часів. Власне, Дайана теж приходить до подібних висновків. І хоча фінал книги дещо форсований, за останню фразу останньої сторінки я дуже вдячна – посміхнулася від душі!

Все буде добре.

«Хтива Даяна» - це мала б бути гаряча книжка, але насправді вона дуже сумна. Яскрава, але бідна мисткиня Даяна, розчарувавшись у Джаспері – об’єкті шаленої пристрасті, вибирає стабільність і безпеку поруч з Олівером — чарівним хлопцем з багатої родини. Вона впевнена, що закохана, що Олівер – її людина, щоб побудувати життя. Даяна кидає скандальне мистецтво, яким дихала, заради відчуженої, але перспективної кар‘єри фінансистки.

Минає 15 років. У Даяни – розкішний будинок, прекрасна родина, купа грошей і тенісний клуб по вихідних. І вона настільки втратила жадання до свого доброго, всіма обожнюваного, привабливого чоловіка, що імітує сон, втому, you name it, аби тільки не займатися з ним сEks0м. Звинувачує себе в тому, що розколює шлюб, бо любить його, але не хоче, страждає, примушує себе до спроб (це мені як жінці насправді боляче читати, і одразу згадується, чому в деяких країнах примус до інтимних стосунків у шлюбі тлумачиться в законі як зґвалтування).

Я не задаюся питаннями на кшталт «Що робити?» і «Хто винен?» в тому, що хистка архітектура шлюбу посипалася їм на голови. Однак у книзі розкидані натяки на те, що люди не стають чужими одразу. Коли Даяна намагається урізноманітнити їхнє сEkсуальне життя, в Олівера щоразу така реакція, ніби його дружина перетворилася на Мата Харі (і це ще він не знає про її мистецький проєкт, вона всі роки це приховувала, а чому, якщо вони були такі закохані і ідеальні одне для одного?) Не знаю, чи будуть ці двоє разом в наступній книзі, але мені здається, що проблема Даяни взагалі не в шлюбі. Вона відмовилася від важливої частини себе – мистецтва, приховала свою роботу, якою пишалася, від чоловіка і друзів, наче це щось сороміцьке, і саме через це повільно вмирала у золотій клітці. Жити не своїм життям – велике нещастя.

Це непогана книжка для того, щоб поміркувати, але «гаряча частина», в якій Даяна для мистецького проєкту записує пікантні історії інших жінок, мені не сподобалася взагалі. Дуже прісно і нудно написано, наче дізнаєшся зайві інтимні подробиці про людей, геть тобі не цікавих.