Ірвін Ялом

Важко поставити конкретну оцінку, тому що деякі розділи йшли легко і невимушено, деякі історії — нудно та повільно, так що доводилось періодично взагалі відкладати книжку.

Тут не буде як таких порад, корисних навичок і тд. Це просто дійсно оповідь психотерапевта (і не зовсім про кохання), який розповідає нам про декількох своїх пацієнтів.

Сподобалось: зрозумілість тексту, ідея. Найцікавіші, як на мене, розділи — померла не та дитина і у пошуках сновидця.
Не сподобалось: іноді було багато води та здавалось, що це ж вже було... Як наче різні історії, але їх постійно крутять по колу.

Автор навіть своїми думками міг викликати ненависть, і як до людини, і як до спеціаліста. Можливо, так і було заплановано — показати, що всі ми люди зі своїми думками, нудьгою, таємницями і прихильностями. Але мене ця книга водила навіть в нечитун.

Ця книга відкриває завісу над прихованими куточками людської душі. Автор майстерно показує, як брехня, самозахист і маніпуляції проявляються навіть у тих, хто прагне допомогти іншим. Це глибоке занурення у психологію, людську природу та тонку гру між правдою і самообманом. Книга захоплює і змушує замислитися над тим, наскільки ми чесні перед собою.

“Брехуни на кушетці” Ірвіна Ялома — це книга про психотерапію, але не в класичному сенсі. Вона не просто розповідає про роботу терапевтів, а й показує їх як звичайних людей зі своїми проблемами, страхами та етичними дилемами.

У книзі переплітаються історії кількох психотерапевтів і їхніх пацієнтів. Один із лікарів вирішує застосувати новий підхід — бути повністю чесним із пацієнтами, але стикається з несподіваними наслідками. А дехто з терапевтів сам опиняється у складних життєвих ситуаціях, які ставлять під загрозу їхню кар’єру та моральні принципи.

Книга дуже цікава, бо показує не лише процес терапії, а й складність людських взаємин. Вона читається легко, хоча в деяких моментах змушує задуматися. Це була моя перша книга цього автора, і точно не остання!
Якщо ви хочете почати читати психологічні книжки, то рекомендую почати саме з неї! 📚

Першу 1/3 книги досить довго читала. А решта вже пішла краще і легше. Цікава книга, із елегантно й легко доданими практиками з психології. Не скажу, що вона прикладна. Але варта. Повторно не перечитуватиму.

Чудова книжка, дуже люблю Ірвіна Ялома, його твори як подорож, яка дуже схожа на реальне життя.

Лікар Йосиф Боєр погодився зайнятися лікуванням Фрідріха Ніцше, який зі слів знайомої, занедужав важкою хворобою ім’я якій депресія.

Лікуючи Ніцше, Йосиф повністю відкрився пацієнту і як виявилось у них була одна й та ж сама хвороба - одержимість жінкою. Обидва чоловіки почали активно боротися з цим недугом

Йосиф і Фрідріх вели філософські роздуми та шукали способи позбутися своєї хворі.

На мою думку, дуже розтягнуто написано і нуднувато. Забагато філософії, роздумів. Книзі бракувало інтриги, а сюжету - динамічності.

От читаю історії Ірвіна Ялома про його пацієнтів і переконуюсь: одержимість, булімія, втрата близької людини, сексуальна нестриманість, зґвалтування, роздвоєння особистості... мої проблеми і близько не стояли.

Про американців і їх тягу до психотерапевтів часто жартують, а в нас, навпаки, зазвичай не звертають увагу на психічне здоров'я.

Книги Ірвіна Ялома якраз популяризують психоаналіз, легко і в доступній формі показують що це і чому не варто його боятись.

Психолог — спільник пацієнта, він лише задає правильні питання, а висновки робить сама людина.
Імпонує манера Ялома, він щиро розповідає про помилки і свої власні проблеми. До такого психолога я б пішла.
Ще тут коротко розповідається про стратегії психоаналізу, контрперенесення і як відрізнити психічну хворобу.

Навіть читаючи історії інших людей, зовсім не схожих, робиш відповідні висновки і для себе.

Хай слово "кохання" в назві не вводить вас в оману - нічого романтичного в цій книжці немає.

Але є багато глибокого, часом провокаційного і важкого.
На початку прочитання особисто мене дуже дратувала прямолінійність і певна навіть жорстокість оповідача (а це, на секундочку "жива легенда психоаналізу" та професор Стендфордського університету), але коли заглиблюєшся в життєвий досвід кожного з цих пацієнтів, пірнаєш в деколи навіть темну душу іншої людини, то... виникає відчуття, що цією жорстокістю автор володіє так само, як вправний хірург гострим скальпелем. І в результаті - зцілює!

Почула про цю книгу в подкасті "Простими словами", якому загалом вдячна за знаймоство з психологією (як і чудовим одноіменним книгам). Але "Ліки від кохання" корисна ще і з прикладної точки зору, бо дає зрозуміти, як відбувається сам процес терапії, діалог.
І спонує спробувати)

"Хороша формула, яка дійсно працює: чим менш цікаве твоє життя, чим менше можливостей ти реалізуєш, тим більший твій страх перед смертю"