Ярослава Литвин

Дуже випадково обрала першу частину, як спосіб зайняти час в дорозі, і після того з захватом чекала на продовження. А тепер знаю, що буде це лиш друга частина, і буде ще третя! Мабуть, мені зайшла ця книга, тому що я також маю мрію про хату. По вайбу дещо схоже на «Спитайте Мієчку» Кузнєцової, але тут є свій колорит і реалії сьогодення. Дуже рекомендую і з нетерпінням буду чекати завершальної частини.

Анонім

Дуже атмосферна книга, читається легко. Мені сподобалась.

Анонім

Не розділяю захоплення від цієї книги. Це найгірше, що я читала евер. На жаль, я так і не зрозуміла ані сюжету, ані мотивації героїв, ані гумору авторки. Мені не ясно чому доросла, освічена дівчина - киянка розмовляє на жорсткому суржику. При чому суржик взагалі неможливо прив'язати до жодного регіону України. Це якась збірна солянка найкринжовіших слів. Герої максимально пласкі, їхні вчинки ніяк немотивовані. Деякі герої взагалі незрозуміло для чого існують у цьому коловороті незрозумілих подій. Мені книга максимально не зайшла, хоча я брала її у відпустку й очікувала легкого читання, але не сталося)

Анонім