Гейзел Прайор

Скільки я не блукала київським зоологічним парком (цитую класиків), жодного пінгвіна не знайшла. А ось у гановерському були. Тому було про кого згадувати, коли я читала другу книгу про пінгвінів і людей. Книга виявилося приємною і естетично, і змістовно (помилок було обмаль), тому можу щиро рекомендувати.

Про що? Про цінність життя.

Вероніці, якій вже 87, хочеться більше дізнатися про сина, хочеться, щоб онук став самостійним, хочеться захистити пінгвінів. Та багато чого хочеться. І ось відомий ведучий сер Роберт запропонував їй нову робочу подорож.

"Досі я гадала, що поїздка на острів Медальйон була моєю останньою пригодою на цій планеті. Але тепер я стою на порозі нової, ще не до кінця вірячи своєму щастю."

Але ж легко у житті не буває, кожна людина має свої втрати, просто не усі кричать про це. Так ось, Вероніку стала оббріхувати преса, Патрік (її онук) заглибився у пошуки відомостей про батька та натрапив на справжню бомбу. Террі (дівчина Патріка) має проблеми зі здоров'ям. А тут ще й додаються екологічні проблеми, спричинені людською байдужістю.

З цією клятою війною ми забуваємо про екологію, але вона ще примусить усіх нас про неї згадати. Книга, що викликає сльози, але і дарує надію.

Цю книгу я брала на подарунок чоловіку, тому що йому дуже подобаються пінгвіни, анотацію я навіть не читала🙈 Після прочитання чоловік дуже радив, щоб я нарешті прочитала теж цю книгу і ось це здійснилося.

Дуже шкодую, що не зробила цього раніше. Ця книга настільки сповнена щемкими емоціями та справжнім життям, що відірватися майже неможливо. Читається дуже швидко і легко, а також події викладено від двох головних персонажів: Вероніки та Патріка, що також додає можливості роздивитись усе під різними кутами.

У Вероніки було дуже важке життя. Її минуле розгортається нам у вигляді записів з щоденника і ми розуміємо її теперішнє. Вона застала війну підлітком, а поряд не було рідних людей, які б її підтримали. Це змусить кого завгодно заковати своє серце у кригу і закрити усім доступ. Але вік бере своє і вона знаходить свого онука, щоб спробувати відчути як це, коли ти не самотня.

Подорож у Антарктику це неймовірна авантюра, яка змінить усе і для всіх. І це переплетіння минулого і теперішнього, старшого і молодшого покоління, людини і природи це просто щось😱 Життя таке непередбачуване і проблеми чекають за кожним рогом, але мабуть з вирішень проблем і складаються наші будні.

Я хвилювалась, співчувала, раділа і була вражена долею наших героїв. Їх витримкою, відданістю та спрагою до кращого. Глобальне потепління, вимирання тварин, засмічення планети – це жахливі наслідки нашого людського існування. Але і виправлення цих проблем теж починається з нас.

Окреме мі-мі-мі маленькому пінгвінчику, яке підкорило усіх, і мене в тому числі. Я бачила пінгвінів у зоопарку, але мабуть побачити їх у природньому середовищі це неперевершені відчуття. Дуже хотілось би торкнутись цього маленького пухнастика.

Я з нетерпінням чекаю на продовження цієї книги і пригоди нашої старенької і її онука, впевнена, що їм буде чим нас здивувати😏