Г’ю Лофтінг

Доктор Дуліттл - дивак, але такий позитивний і часом смішний персонаж. Це вам не просто Айболіт, який рятує мавп в далекій Африці, (якого до речі зідрали з Дуліттла). Це цілком завершений персонаж, який любить не тільки людей, а й тварин. Дбаючи про здоров'я своїх пацієнтів, цей лікар не ділить їх за кількістю лап чи наявністю хвостів, він піклується про кожного! Це гарні історії для сімейних читань і розвитку емпатії, а також чудовий привід, щоб і собі завести домашнього улюбленця.

Я люблю, коли діти не просто слухають текст, а ще й задають питання, дискутують, критикують, помічають якісь неточності. От, наприклад, чому герой чоловічої статі називається "сова", адже в українській мові є слово "сич"? Або ось цей уривок "... гавкаючи і обзиваючи негарними словами собачою мовою." - читаю я дітям.
- Мамо, а це він матюкався, тільки по-собачому? - запитує малий.
Я ледь стримуюся від реготу і лише ствердно киваю. Такі здавалося б дрібниці, а діти їх помітили, хоча я - ні 🙄. Цікаво, а у Вас буває, що діти помічають якусь цікавинку, а Ви - ні?

Ви помічали, як часто не співпадають книга і фільм, знятий за її мотивами? Особливо, якщо це класичний твір, а фільм сучасний. Так і має бути, адже життя змінюється, як і наше світосприйняття. Але чудова інтерпретація можлива лише за умови якісної бази. Я так думаю.

Переконана, що багато хто з нас дивився ту чи іншу екранізацію про лікаря, який розумів мову тварин. Тому і не дивно, що мені захотілося прочитати цю класичну дитячу книгу. Щоправда їх цілий цикл, і читають ці історії люди вже понад століття. Я поки що не готова, просто хотіла мати уявлення про стиль.

"Коли корабель відчалив, тих, хто залишився на березі, Чі-Чі, Полінезію і крокодила, охопив страшенний сум. Бо ніколи в житті не зустрічали вони нікого, кого б вони любили так, як Лікаря Джона Дуліттла з Паддлбі-на-Болоті."

Чудова дитяча книга. Десь для 6-10 років. Особливо, якщо діти люблять читати про тварин і подорожі. Також історія вчить і тому, що хоч гроші і не головне, краще, коли вони є)

То ж з великим задоволенням рекомендує дітям.

То ж як, є бажання?

А ще я у черговий раз зрозуміла, що багато речей, які мені в дитинстві подобалися, були лише переспівами (якщо поетично) або репліками (якщо по суті). І з лікарем Айболитєм також.