😿 Тряс лапками від захвату Неймовірна добірка, кожен твір проживаєш і не хочеш повертатись в реальність, однозначно перечитуватиму знову й знову
Подорож у світ української містики та народних повір’їв. Казкові мотиви переплітаються з реальністю, оживають давні легенди та магія, яка захована між рядками. Книга захоплює атмосферою темної української ночі, де нечисть ховається в тінях, а історії оживають у кожному оповіданні. Це добірка короткої прози класиків ХІХ–ХХ століть, що залишає після себе відчуття чарівності та загадковості українського фольклору
Це захопливе занурення в атмосферу загадковості та народних вірувань, де межа між казкою й реальністю майже непомітна. Книга майстерно поєднує класичні тексти ХІХ–ХХ століть, у яких оживають відьми, чорти, примари й давні перекази, що досі зберігають свою силу. Добірка створює відчуття темної, але чарівної української ночі, наповненої голосами предків і магією, що прихована в кожній історії.
"Конотопська відьма" то мало не основа української літератури. Мало того, що вона доволі цікава, так ще й розповідає про рідний край українців. Це, напевно, одна із найвідоміших книжок в Україні. Кожен повинен її прочитати обов'язково.
Мені пощастило прочитати "Великодню класику"! Не буду першою, але висловлю захоплення від дизайну обкладинки, який розробила Лада Касьяненко?! До речі, яйце, якщо потерти і досі ароматне??. Тепер щодо змісту - приємно вразив. І це ще одна Велика Подяка колективу науковців, що працювали над антологією! Найперше, - вірші ?! Підібрані зі смаком і любов'ю до України й українського❤️. Це і мій улюблений "На Великдень на соломі..." Тараса Шевченка - напівдитячий та напівжартівливий. Більшість віршів обов'язково містять у сюжеті одвічні Великодні символи - Паска, Крашанка (Писанка), Хрест. Але іноді автори віршів для надання більшої урочистості та ефекту піднесення додають образ дзвонів, як у Б.-І. Антонича: "Дзвони грають шовково, осяйно, бароково..." Щодо прозових творів українських письменників ХVIII-XX ст., треба зазначити, що більшість з них розповідають про події або напередодні, або під час свята Великодня. Автори намагалися через оповідачів передати всю красу Великодня і водночас важку, кропітку працю у підготовці до свята. Мабуть, це йде від наших пращурів, які з такою теплотою передавали наступним поколінням любов і шану до традицій. Моя прабабця вважала Великдень найголовнішим святом! Окремо хочу зазначити ще тему святкування на чужині, у неволі (твори М. Чернявського, П. Феденка). Наскільки щемко і важко давалися українцям Великодні поза Батьківщиною ?. Тому особливо Актуально зараз, під час повномасштабної Війни, звучать слова М. Чернявського: "Тяжко бути в таку ніч (мається на увазі, напередодні Великодня) десь далеко від рідного краю, від сім'ї і, блукаючи між чужими людьми, прислухаючись до чужої радості, ловити слухом чужий сміх, в серці точити, капля по краплі, гірку отруту самотини". Тож, прочитавши антологію, раджу її як дітям, так і дорослим! Ви не лише познайомитися із малознаними творами про Великдень, а й відчуєте на Смак всю Велич і Красу цього українського традиційного свята! Оцінка 10 з 10!
«Конотопська відьма» справила на мене яскраве враження своєю поєднаністю гумору, народних вірувань і глибокої сатири. Автор у дотепній формі показав життя українського села, висміяв людські вади — жадібність, дурість і легковірність. Особливо цікаво спостерігати за кумедними пригодами сотника Забрьохи та писаря Пістряка, які виявляють безглуздість влади в руках неосвічених людей. Образ відьми Явдохи додає твору містичності та народного колориту. Мені сподобалося, що повість змушує і сміятися, і замислюватися. Вона показує, що без мудрості й справедливості влада перетворюється на хаос, а забобони лише підсилюють людську темряву.
Це не просто смішна історія про відьму, а гостра сатира на чиновництво, темряву і забобонність. Варто прочитати кожному, хто цікавиться українською літературою, історією побуту та прагне побачити, як деякі людські вади не змінюються з часом.
Котолог