«Країна сліпих» справляє враження яскравої подорожі у світ, де звичні людські можливості переосмислюються й набувають нового змісту. Веллс тонко поєднує фантастику з філософією, створюючи оповідання, що розширюють уявлення про сприйняття та природу людини.

Ця книга вражає не менше, ніж "Війна світів". Вчений винайшов засіб, який може зробити живий організм невидимим. Власне, він же сам його і випив, але виявилося, що то не дуже практично. Особливо, коли крадеш, б'єш людей, ба навіть вбиваєш, а потім намагаєшся втекти. Автор добре окреслює психологічну складову вченого. Спочатку його навіть шкода, але з розвитком історії, розумієш наскільки він самовпевнений, злий, егоїстичний. І почалося це ще до того, як він став невидимим - тобто, оті всі негативні якості тільки прогресували з часом. ? Схоже, Веллс любив назви та імена, бо в книзі купа десятирядних персонажів ?. Таку класику треба однозначно читати - захопливо і цікаво. Навіть складно повірити, що Веллс це написав ще в кінці дев'ятнадцятого століття.

Історія, що йшла на випередження свого часу. Неподалік англійського містечка падає загадковий циліндр. Місцеві жителі намагаються відкрити його, не здогадуючись, що зовсім скоро з нього посипляться марсіани і почнеться спека ?. Ідеї Веллса ну дуже круті! Недаремно ж "Війна світів" надихала і досі надихає науковців, письменників і режисерів. Інопланетяни у XIX столітті - це вам не абищо. А ота вся їхня зброя, циліндри, машинерії - дуже цікаво. Також мені сподобалося те, як Уеллс змалював поведінку людей у моменти напруги, паніки - при цьому, з різних ракурсів. ? Місцями гальмувала через велику кількість назв міст та поселень. А ще, мені не вистачало діалогів.

Книга написана у 1895 році, яка не втрачає актуальності на сьогодні, попри те, що це наукова фантастика і перший твір, який описує мандрівки людини в часі за допомогою технічних засобів. Стрибок у часі відбувається в далекий (навіть для нас) 802701 рік ? Люди перетворились в істот, відповідно до різних класів в минулому: робітники стали Морлоками (що ведуть підземне життя та обслуговують машинерію), а еліта стали Елоями (тендітними, слабкими, майже крихкими створіннями). Сюжет побудований навколо розповіді мандрівника в часі, який кілька днів прожив у цьому світі, досить жорстокому і не одразу зрозумілому. Мені дуже сподобався цей твір, за сучасними мірками, він досить маленький, читається швидко і залишає цікавий пімлясмак. Особливо вражає фінал, бо мандрівник в часі попри все, що він побачив, зважується на ще одну подорож. Але якою вона буде?