Герберт Веллс

Ця книга вражає не менше, ніж "Війна світів". Вчений винайшов засіб, який може зробити живий організм невидимим. Власне, він же сам його і випив, але виявилося, що то не дуже практично. Особливо, коли крадеш, б'єш людей, ба навіть вбиваєш, а потім намагаєшся втекти.

Автор добре окреслює психологічну складову вченого. Спочатку його навіть шкода, але з розвитком історії, розумієш наскільки він самовпевнений, злий, егоїстичний. І почалося це ще до того, як він став невидимим - тобто, оті всі негативні якості тільки прогресували з часом.

💭 Схоже, Веллс любив назви та імена, бо в книзі купа десятирядних персонажів 😁.

Таку класику треба однозначно читати - захопливо і цікаво. Навіть складно повірити, що Веллс це написав ще в кінці дев'ятнадцятого століття.

Історія, що йшла на випередження свого часу.

Неподалік англійського містечка падає загадковий циліндр. Місцеві жителі намагаються відкрити його, не здогадуючись, що зовсім скоро з нього посипляться марсіани і почнеться спека 👽.

Ідеї Веллса ну дуже круті! Недаремно ж "Війна світів" надихала і досі надихає науковців, письменників і режисерів. Інопланетяни у XIX столітті - це вам не абищо. А ота вся їхня зброя, циліндри, машинерії - дуже цікаво. Також мені сподобалося те, як Уеллс змалював поведінку людей у моменти напруги, паніки - при цьому, з різних ракурсів.

💭 Місцями гальмувала через велику кількість назв міст та поселень. А ще, мені не вистачало діалогів.

Книга написана у 1895 році, яка не втрачає актуальності на сьогодні, попри те, що це наукова фантастика і перший твір, який описує мандрівки людини в часі за допомогою технічних засобів.

Стрибок у часі відбувається в далекий (навіть для нас) 802701 рік 😱 Люди перетворились в істот, відповідно до різних класів в минулому: робітники стали Морлоками (що ведуть підземне життя та обслуговують машинерію), а еліта стали Елоями (тендітними, слабкими, майже крихкими створіннями).

Сюжет побудований навколо розповіді мандрівника в часі, який кілька днів прожив у цьому світі, досить жорстокому і не одразу зрозумілому.

Мені дуже сподобався цей твір, за сучасними мірками, він досить маленький, читається швидко і залишає цікавий пімлясмак. Особливо вражає фінал, бо мандрівник в часі попри все, що він побачив, зважується на ще одну подорож.
Але якою вона буде?