Дженіва Лі

«-Я не хотів тебе образити, сподіваюсь віолончель продемонструє, що я можу тобі запропонувати -І що ж? -Світ. Я можу запропонувати тобі весь світ.» Нічого подібного я не читала, але для мене це приємне Вааау. Багаті вампіри, бали, обряди, Париж. Це щось новеньке. Мені сподобалось. Легко читається, але кінцівка як завжди найцікавіша. З нетерпінням чекатиму другу частину✨ P.s. давно не бачила стільки влучних цитат ще й на початку книги. Бери та й записуй😍😍😍

Анонім

Пародія на сутінки. Це було так погано, що я кожні 20 сторінок приймала рішення, чи варто дочитати. І кожен раз давала шанс лише через гарне оформлення. Ну дуже хотілося залишити книгу в бібліотеці своїй. Але ні. Це дуже неякісне чтиво і продовжувати цей цикл точно не буду

Анонім

Історія про багатого й загадкового вампіра, який після довгого сну мусить знайти наречену й виконати родинні обов’язки. Він зустрічає звичайну дівчину-віолончелістку, яка ледве зводить кінці з кінцями. Їхні світи стикаються, і з цього починається небезпечна гра - престиж, багатство, фальшиві стосунки та заборонені почуття. Ідея ніби цікава, герої прописані красиво, але їхні мотивації залишили для мене багато питань. Джуліан часом здавався нелогічним, а Тея - радше спостерігачем, ніж живим персонажем. Між ними є іскра, але не настільки, щоб затягти повністю. Я читала цю книгу майже тиждень, хоча зазвичай мені вистачає кількох днів. Не було того бажання кинути все й пірнути в історію. Тож, хоч текст і оформлення справді приємні, для мене ця книга стала радше гарною «обгорткою», ніж захопливою історією, яка залишає після себе сильні емоції.

Анонім