Спершу я не очікувала багато, але книга повністю захопила мене яскравим арабським світом і харизматичними героями — мисливицею Зафірою, холоднокровним Насіром і таємничим Альтаїром. Розмірений початок плавно переходить у динамічну інтригу навколо пошуків магічної книги на острові Шарр. Особливо сподобалися дотепні та іронічні діалоги, що додають легкості й живості історії. Хоча магія у творі залишається трохи загадковою і другорядною, вона підтримує особливу атмосферу. Фінал натякає на продовження, і я з нетерпінням чекаю другої частини.

Не можна не закохатись в цю книгу. По-перше, це чудове оформлення, від якого неможливо відвести очей. По-друге, це сюжет, який затягує все більше, наче пустельні піски. По-третє, це неймовірний всесвіт, в якому повно магічних істот, загадок, крові та смертей. Спочатку, коли я тільки починала читати, я плуталась. Багато незнайомих арабських слів, які треба запамʼятати, герої та сам сюжет. Проте далі я втягнулася і це такий кайф. Коли вже почалась подорож героїв за артефактом, на початку вони один одному взагалі не довіряли. Проте потім всі стали такою командою, такою підтримкою один для одного, що я могла за них тільки порадіти. Зафіра як гг мені сподобалась. Так, бували моменти коли я не розуміла її дій, але думаю що це через те що вона підлітка, яка намагається відкритись світу та знайти себе. Вона смілива, вперта та наполеглива, і не дозволить, щоб її рідних ображали. Насір теж не відстає від Зафіри. Попри те що він холоднокровний вбивця та що в його житті було дуже багато болю, він не позбувся співчуття та любові в серці, хоча й іноді не виказував цього. Насір завжди виконував всі накази свого батька, якими б жорстокими вони не були, але після зустрічі з Зафірою та іншими друзями його світ змінюється і він певним чином починає чинити опір. Щодо інших, то я не можу не відокремити Альтаїра який завжди підтримував та заповнював бесіду своїми хтивими та веселими коментарями; Кіфу, не менш цікаву войовницю; Беньяміна зі своїми котячими очима та приголомшливою усмішкою. А от щодо всесвіту, то він просто чарівливо прекрасний. Величні піски, які затягують тебе все глибше, сонце яке жарить тебе, магічні істоти та таємниці давнини, неймовірно цікава арабська культура та грандіозні будівлі з великими золотими куполами, які так і кричать про свою велич та багатство. Чесно сказати кінцівка мене дуже вразила, залишилось дуже багато питань, тож мені просто терміново потрібна друга частина!

я в ЗАХВАТІ нарешті, нарешті я натрапила на ту історію, яка викликала в мені вир емоцій та задоволення? що ж, ця книга пробудила в мені читацький інтерес та вивела з посередніх історій, які потрапляли до рук останнім часом. я отримала більше ніж очікувала, а саме ?? * пригоди в пошуках втраченої магії * небезпечні випробовування * неочікувані таємниці * гармонійні герої, яким вдалось створити команду * іскри закоханих протилежностей * пошук справжніх себе та своєї тіньової сторони я насолоджувалась героями їх харизмою та неоднаковістю між собою, кожен з них це маленькі пазли великої історії. Арабів складається з 5 халіфатів і колись це була процвітаюча країна повна щедрої магії та розкоші. Кожен халіфат мав свою унікальність через що вони взаємодіяли між собою та існували в мирі. Та все це було за правлінням Шести Сестер, які раптово зникли забравши з собою магію. Залишивши після себе лише легенди і темний ліс Арз, котрий поступово розстається та поглинає все в пітьму. Зафіра, молода дівчина, яка ховається під каптуром чоловічого плаща й відома по всій Арабії як Мисливиць. Вона єдина хто завжди знаходить вихід з пітьми проклятого лісу, полюючи на здобич для своїх людей. Насір відомий по всій країні як найнебезпечніший душогуб, Принц Смерті. Від його клинка загинуло чимало душ. Його мета була лиш догодити своєму батьку, деспотичному султану. обоє вони заприсяглися не відчувати більше любові в своєму житті. Принц Смерті та Мисливиця мають повернути країні втрачене. Вони вирушають на пошуки артефакту, який має відповіді, на небезпечний острів Шар. І за правилами султана повернутись має лише один з них… вони можуть знайти справжніх себе або втратити одне одного. «… ми дві душі, що загубились під місяцем, пливемо за течією того, чого не розуміємо. МИ ПОЛЮЄМО НА ПЛОМІНЬ, НА СВІТЛО В ПІТЬМІ, НА ДОБРО, ЩО ЙОГО ЗАСЛУГОВУЄ СВІТ.» герої розкриваються для читача впродовж всієї історії, з ними цікаво й захопливо подорожувати на острів та розкривати таємниці їх минулого. З особливим нетерпінням чекаю продовження ??

Ця книга – ніби східна казка, переплетена з пригодами, небезпекою і магією. Атмосфера – це окремий вид насолоди: спека пустелі, пряний запах спецій, вітер, що розносить легенди. Тут є все: сильні герої, які не хочуть слідувати своїй долі, вороги, що змушені стати союзниками, та загадки, відповідей на які не так просто знайти. Ця історія про силу, кохання і про те, що іноді найнебезпечніший ворог – це ти сам. Якщо хочеться зануритися у щось екзотичне, але з динамічним сюжетом – ця книга ідеальна✨

Купила її тільки через оформлення))) сподіваюсь така ж неймовірна в середині

Ми полюємо на пломінь — книга для любителів вайбу арабських ночей. Цікава, захоплива, дивовижна історія. Окремо хочу відзначити, круту ідею всесвіту.

"у любові немає нічого поганого. ба більше, любов — це рівною мірою сила й прокляття" я щиро не розумію, чому ця книжка не стала популярною в буктоці, бо в ній є все, що так сильно люблять читачі: унікальний світ, розповідь від імені двох персонажів, сильні жінки і адекватні чоловіки, троп від ворогів до коханців, пригоди, таємниці, політичні інтриги, цікава магія. і це так захопливо, бо книжка в той же час знайомить з іншою культурою і вчить новій мові. що по сюжету? є мисливець, єдиний хто може полювати в проклятому лісі. і є принц смерті, якому султан наказав знайти і вбити мисливця. мисливця всі поважають і боготворять, але в нього є власна таємниця, він — жінка. дуже сильна, розумна, наполеглива жінка з амбіціями і мріями. в цьому світі жінок пригнічують, вони існують лиш аби вийти заміж і бути покірною дружиною, але мисливиця не така. і принц і вона не вірять у любов, вважаючи, що вона приносить лиш біль і робить слабкими. на їх долю випадає подорож на острів шар, аби знайти давню книгу, в якій давно поховали всю магію цього світу, через що він потроху помирає. і ааа, як же це цікаво. тобто ви буквально з перших сторінок поринаєте в цей світ, в його історію, традиції, політику. бродите вуличками різних халіфатів (міст) і пізнаєте культуру арабії. потім ви потрапляєте на проклятий острів, де бродять страшні потвори і знайомитеся з усіма дієвими персонажами, які утворюють таку собі групку покидьків, кожен з яких хоче використати іншого, але якось так стається, що вони стають сім'єю одне для одного (ура моєму улюбленому тропу — знайдена сім'я!). тут є різні раси, які відомі і не відомі водночас, є дуже красива любовна лінія, є трагічні моменти, купа інтриг і таємниць, сюжетні повороти на яких я кожен раз кричал "я так і знала!", але це все одно було цікаво. і найголовніше — книжка дуже легко читається, я проковтнула її за два дні і тепер дуже чекаю продовження, бо встигла прив'язатися до персонажів і хочу ще більше жартів альтаїра і цих протектів моментів від принца смерті. а те, як там розкривається магія?? сюжет динамічний і наповнений пригодами, але тут було кілька філлерних розділів на поговорити і до цього потрібно бути готовими. ну вам дуже треба ця книжка, вона як ковток свіжого повітря серед типових фентезі про фейрі. а ще ви бачили яка вона гарна ззовні? влучання по змісту і атмосфері 10/10.

Тропи: ?арабський сеттинг ?кронпринц та "обрана" ?від ворогів до закоханих ?slow burn ?сильна та зухвала героїня ?поганець стоїть перед вибором ?вимушена близькість ?пошук магічного артефакту ?різношерста група героїв ?знайдена сім'я ?прихована істина ?лише поцілунки ?трагічне минуле ?його та її pov Тригери (у м'якій формі): ▫️катування ▫️емоційне насилля ▫️фізичне насилля ▫️смерть та горе Мені дуже сподобалось. З нетерпінням чекаю другу частину (на початку жовтня бачила, що переклад другої частини підходить до завершення, тому сподіваюсь, що не доведеться дуже довго чекати??). Я б радила прочитати цю книгу, бо тут є: - цікавий світоустрій - яскраві герої і багато-багато хімії між ними (за всю книгу трапився тільки один поцілунок, але напруга між Зафір і Насіром аж потріскувала) - мої улюблені тропи - багато несподіваних сюжетних поворотів - та просто божественне оформлення. Коли я дочитала, я одразу поставила 5 зірочок і лише тоді нагадала, що десь до середини книжки в мене були до неї певні претензії. В цілому мені не сподобались лише 2 речі: 1 - деколи виникало враження, наче і сама історія, і герої не до кінця продумані і прописані. Часом виникали невеликі дірки в сюжеті, часом траплялись не найбільш логічні реакції персонажів. Раз чи двічі зловила себе на думці, що це схоже на чернетку, яка передбачала внесення змін. 2 - середина книги трохи просіла. Був дуже цікавий та інтригуючий початок, а потім було десь сторінок ~150, які дуже втомили. Затягнуто, багато діалогів, які не впливають ні на сюжет, ні на розкриття світоустрою чи персонажів. Але потім почалась неймовірна друга половини книги. Загальні враження: це було круто. Перед читанням я бачила негативні відгуки, в яких говорилось про те, що ця книга не дає ту атмосферу, яку обіцяє, і ми замість сповненого арабської міфології фентезі отримуємо лише подобу антуражу, я все ж змушена не погодитись. Мені всього вистачило. Можливо, це пов’язано з тим, що це мій перший досвід читання фентезі з арабським сеттингом, і мені просто немає з чим порівнювати, але я прям насолодилась історією. Ба більше, мені захотілось читати більше таких книг. Коротше, піду сяду, щоб сумно дивитись у віконечко і чекати виходу другої частини дилогії.