Перші десь 150-200 сторінок трохи затягнуті, а також часом персонажі роблять дивні чи імпульсивні кроки, які викликають багато запитань.

Моя оцінка: 4/10⭐️ «— У мене кров на руках, — тихо сказала вона. Він пильно глянув їй у вічі й розчепірив довгі чисті пальці. Рукавичок на них не було. — У мене теж..» Я порівнюю цю історію з вівсянкою із сухофруктами. Дуже красивою вівсянкою. Спочатку виловлюєш родзинку — і думаєш: «Ммм, це буде цікаво». Але потім... 200 сторінок герої просто ходять. І ходять. І майже нічого не відбувається. Головна героїня кудись зникає. Її знаходять. Потім вона знову просто йде кудись, бо чує голоси, а всі навколо такі: «Ну, нормально». Після цього її знову шукають. Смерть одного з персонажів теж виглядає так, ніби вона сталася лише тому, що авторці потрібно було когось убити. На жаль, історія мене не захопила. Забула дописати про переклад: Зустрічається якесь слово арабською — «баба», «гашиші» чи інше. Першого разу тобі люб'язно дають виноску з поясненням. А далі — все, удачі. Автор (чи редактор, перекладач) уже вважає, що ти це слово запам'ятала, і жодних підказок більше немає. Тож у якийсь момент доводиться або гарячково згадувати, що воно означало, або просто читати далі в надії, що контекст допоможе.

Ця частина була ще більш напруженою, масштабною та емоційною, ніж перша. Тут стало набагато більше магії, небезпек, боротьби й моментів, коли я просто сиділа й думала: «НУ БУДЬ ЛАСКА, ТІЛЬКИ НЕ ЦЕ!» 😭 Зафіра й Насір - це окрема біль. 🥹❤️ Їхні стосунки стали ще глибшими, і я дуже переживала за них. Вони обоє проходять через стільки всього, що іноді хотілося просто обійняти їх і сказати: «все буде добре❤️‍🩹». Але найбільша любов цієї частини — АЛЬТАЇР 😭🫶🏻 Мій любімчік! Я просто не можу його не виділити. Обожнюю його характер, його моменти в сюжеті й загалом його присутність у цій історії. Він точно один із тих персонажів, заради яких хочеться читати далі. А щеееее… не можу не згадати Лева Ночі 👀 Його харизма мене реально зачепила.🙊 Це той випадок, коли персонаж може бути небезпечним і моторошним, але ти все одно ловиш себе на думці: «Ну блін, який же він харизматичний» 😂🖤 Загалом друга частина подарувала мені ще більше емоцій, ніж перша. Тут і магія, і боротьба, і кохання, і персонажі, за яких страшенно переживаєш.❤️👍

Я взагалі не очікувала, що ця книга настільки мене затягне 😭🔥 Це саме те фентезі, де є все, що я люблю: магія, небезпечні пригоди, таємниці, сильні персонажі, проклятий ліс і, звичайно ж, романтична лінія, від якої я часом просто сиділа й думала: «ВИ СЕРЙОЗНО?!» 😭 Особливо мені сподобалася Зафіра, як головна героїня. Вона сильна, смілива й готова ризикувати собою заради інших. Ну і мій УЛЮБЛЕНЕНЬКИЙ генеральчик- хіхі-хаха, але владний чоловік😏🤤. Я була готова душу продати, лиш би його знову згадали в новому розділі. 🤧 Східний колорит, пустелі, магія, легенди, небезпечні істоти й загадковий Арз створюють відчуття, ніби ти сама опинилася всередині цієї історії.

Я досі перебуваю під враженням і офіційно заявляю - цю книгу ТРЕБА читати!💙 Унікальний і затягуючий світоустрій, іскри між головними героями (шкода, що лиш один поцілунок, але яка ж там була напруга!🔥), неочікувані сюжетні повороти - ось чому треба зануритися в цю історію✨ ну і окремий вид естетичного задоволення - це саме оформлення книги, вона неймовірна😍 Але градус мого запалення трішки збавило відчуття, що персонажам не вистачає глибини, герої часом дивували своєю нелогічністю, та трішки затягнутий сюжет, початок і кінець захопливі, а по середині книги було нудно Та все ж попри мінуси, це було круто!🤍 Я отримала величезне задоволення від прочитання цієї книги і надихнулась читати більше такого фентезі🥰

Спочатку ніяк не могла зануритись у цю історію, було трохи заткнуто, але після половини вже не могла відірватись, добре, що одразу взяла другу частину.

Це епічне й емоційно насичене завершення, де магія, кохання й страх втрати переплітаються в один пульсуючий ритм. Історія Зафіри та Насіра болить і світиться водночас: кожен вибір тут має ціну, а світ рятують не безстрашні герої, а зламані люди. Книга захоплює східною атмосферою й залишає після себе відчуття світлої туги

Спершу я не очікувала багато, але книга повністю захопила мене яскравим арабським світом і харизматичними героями — мисливицею Зафірою, холоднокровним Насіром і таємничим Альтаїром. Розмірений початок плавно переходить у динамічну інтригу навколо пошуків магічної книги на острові Шарр. Особливо сподобалися дотепні та іронічні діалоги, що додають легкості й живості історії. Хоча магія у творі залишається трохи загадковою і другорядною, вона підтримує особливу атмосферу. Фінал натякає на продовження, і я з нетерпінням чекаю другої частини.