"В усьому винні мої лінощі, сонце і поцілунки Сіріла" - виправдовує свої маніпуляції головна героїня роману Ф. Саган. Найперше, Лінощі - уявіть собі літо, сонячне узбережжя Франції, вдівець зі своєю черговою коханкою та 16-річною донькою Сесіль відпочивають, байдикують, весело проводять час, поки... Таке спокійне, безтурботне життя опиняється під загрозою, коли приїздить подруга померлої дружини і матері - Анна (консервативна, раціональна, стримана, але при цьому витончена і глибока)... По-друге, Спека і Сонце, що відіграють у творі роль підштовхуючого фактору, такого собі "спокусника" і "маніпулятора". Сонце вносить розлад у стосунки між батьком і коханкою Ельзою; спека, лінощі та егоїзм підштовхує Сесіль до жахливих маніпуляцій із близькими людьми. І по-третє, Поцілунки Сіріла, втручання Анни у стосунки Сесіль і Сіріла породжують низку брехні і маніпуляцій, які штовхають Сесіль на певні міри захисту кордонів свого особистого спокою... Але цей захист обертається трагедією... Роман читається легко (гарний переклад!), водночас події у книзі розгортаються досить динамічно. Авторка через спогади головної героїні сторінка за сторінкою занурює читачів у досить провокативні стосунки Батька із Ельзою, Батька з Анною, Батька з донькою та Сесіль із Сірілом... Як на мене, роман напружений, глибокий, суперечливий і цікавий❤️

Витончений і щирий роман про юність, егоїзм і перші болісні зіткнення з дорослим світом. Легка, майже безтурботна оповідь приховує глибокі емоції, ревнощі та моральний вибір, який назавжди змінює героїв.