Франческа Флорес

Насправді я неочікувала чогось сильного від цієї книги, бо таке вже в мене упереджене ставлення до фентезі. Але ця історія змогла зацікавити і навіть затягти у свій світ. Вона виявилася досить оригінальною, а деякі герої книги цинічними.

Ава, дівчина підліток, котру зрадила мати, перетворивши її на вампірку і витягує з неї сили, живлячи себе. І тут немає жодної материноської любові, лише суцільна вигода. Але це не все, адже те що робить з Авою чоловік її матері, це надзвичайно жорстоко та досить вигадливо. Повірте, в будете вражені або просто збиті з пантелику.

Кає, що була подругою Ави, втратила найріднішу людину і поринула в свої страждання не помічаючи окрім свого болю нічого, відчуваючи лише зраду тих, хто колись був поряд. Її почуття засліплюють дівчину через що їй буде не так просто відкрити своє серце і поглянути правді в очі.

Життя розділило дівчат, але доля вирішила по іншому, закинувши їх у вир подій, що несуть лише небезпеку, але при цьому дають шанс зрозуміти хто є хто.

Взагалі уся ця історія, це суцільна боротьба героїв то за владу, а то за справедливість, а чи бажання бути вільними, щасливими, бути живими. Кожен бореться за щось своє і не у всіх за мету є щось добре, що робить її більш реальною. Але справжня дружба і світлі почуття нагадують що головне в цьому світі і штовхає людей на добрі вчинки.

Тож маємо не просто підліткове фентезі, а історію про дружбу, про зраду, підтримку, певні життєві цінності і про почуття що зароджуються в серцях двох дівчат у яких так багато спільного, хоча на перший погляд все зовсім не так.

Почнемо з хорошого - оформлення афігезно красиве, особливо якщо маєте з кольоровим зрізом.

На цьому всьо, поговоримо чому 4⭐️ (зі спойлерами)

Сюжет заснований на дитячій наївності. Це янг-едалт, але він буває неймовірним, а тут бог знає що.
Я абсолютно не зрозуміла карту і світоустрій світу. Наче і імперія, але якісь окремі країни водночас, хтось шпигує ради імперії, але потім починає брехати (і багато років успішно), щоб зберегти незалежність країни. Воно потім ні в що ніяк не вилилося.
Структуру керівничих організацій теж не зрозуміла.
Мені весь час здавалося, що це немов одна - дві серії серіалу, але з середини сезону. Немов недописали якийсь логічний вступ.

Головні героїні.
Відьма, яку перетворили на вампіра в юному віці, щоб збереглася відьомська сила і її могли "витягувати" і користуватися.
Подруга попередньої - теж відьма, але інших сил, яка через збіг однієї обставити вирішила, що перша вбила її матір (без жодних мінімальних доказів) і два роки ні дня не провела без своєї злости і бажання помститися, відштовхуючи до того ж всіх інших близьких від себе.

Вампіри тут - зло, які можуть пити кров людини тільки насмерть (чому - питання). Вони живуть в лісі, який огородили магічним бар'єром, але періодично в ньому виникають дірки (обґрунтування нуль), вони пробираються в місто і вбивають людей. Їх у відповідь ловлять і вбивають відьми сил Вогню. Роблять вогник-вогник жарко-жарко мертвим тварючкам.
І о, вампіри сильні, вампіри мають неймовірний слух і зір. Але одна з гг постійно вмудрялася щось провертати у них під носом попри це.

Розвиток стосунків між гг. Відьма 2 роки культувала в собі ненависть до колись найкращої подруги, але їй вистачило 5 днів подій, щоб повернутися до близької дружби і закоханості.
В кінці, о чудо, вони пішли під ручку у світле майбутнє, обоє вже вампірки (як неочікувано), а одна з них нова королева вампірів, бо змогла вмовити (то як можливо взагалі) стару - що їй пора йти спочивати і та передала гг свою божественну силу. Здавалося б книга має феєрверк інтриг і зрад, але вони всі якісь прісні.

Так, це був переказ Рапунцель, але йой. Довге волосся у гг - бо так хотіла мама і на тому все, дуже швидко обрізалося. Квітка Рапунцель - має лікувальні властивості, але не магічні, змогли використати, бо гг - відьма Землі. Зла мама, яка прагне влади і яка умовно замкнула в вежі - було. Але на тему казки якось все.

Отже, загалом не можу рекомендувати цю книгу, окрім як для колекції, щоб красиво стояло на поличці

«Найяскравіший вогонь розпалюють інші вогні. Самотня ж свічечка приречена вигоріти».

Почали так гарно, і так погано закінчили. Ну ось й класна задумка, й початок реалізації крутий, але кінець просто ніякий: все дуже швидко відбувається; пояснень чому й що до чого призвело нема; персонажі не знають, чого хочуть, постійно змінюється їх мотивація; та й взагалі усе наче притягнуто за вуха... Розчарувала книга сильно.

Ще історія ця є ретелінгом казки «Рапунцель». Й, як поціновувач інтерпретацій, можу сказати, що це було дуже слабко...

Два роки тому доля розділила Кає та Аву — найкращих подруг-відьм... подруг, які не могли існувати одна без одної. У той же час маму однієї з них було вбито головним ворогом магів Полум’я — вампіром. Кає зарікається, що після такого вона теж стане, як її мати — відьмою вогню —, й буде вбивати кровопивць. А де ж тоді Ава, від якої так потрібна підтримка у той важкий момент? Її мати каже, що ту відправили навчатися в інше місто. Та це чи справді так? Невже Ава не змогла найти хвилинку, аби попрощатися з подругою? Щось тут не так... Кає прагне дізнатися правду.

Пройшло два роки. Кає нарешті наважується проникнути у дім Ави, бо відьма має відчуття, що подруга насправді там. Та ось підійшовши до будинку, Кає помічає когось біля вікна горищного поверху... когось, хто так нагадує її Аву й у кого скрапує кров з підборіддя. Як тепер бути, коли та, без якої ти не бачиш свого життя, є твоїм заклятим ворогом? А може вона й є тим самим вампіром, що вбив маму?

Я люблю такі легкі цікаві книжки про кохання, про магію, про героїв як: відьми, вампіри, феї, дракони, русалки, мавки та інші створіння...
Сюжетна лінія, ідея і те як написана книга її стиль - мені все сподобалося, обкладинка в загалі топ 😍🔥, окрім історії кохання між подругами. Я християнка і мені не приємно таке читати. Тому хотілось би, щоб на книжках було написано, що там є одностатеві стосунки. Даби було розуміння що береш і потім не бути від цього в шоці.
А якби була традиційна історія кохання, то я була би в повному захваті 🥺

Навіть не знаю, як описати свої враження від історії.
⠀
Я маю питання до усього: ідея, сюжет, персонажі. Злито усе!
⠀
Задум бездоганний. Можна було розгорнути шедевральний всесвіт, але авторка вирішила не обтяжувати себе і вклалася у декілька речень, щоб пояснити нам хто ким є, як так трапилось і що із цим робити далі.
⠀
За відсутності мапи мені було максимально важко слідкувати за переміщенням ГГ. А це пригодницьке фентезі й таких переміщень було багато. І в моїй голові герої весь час бігли не в той бік і я нічого не могла із цим зробити.
⠀
Персонажі – моє особисте пекло. Тут велася запекла, нерівна боротьба між мною і логікою героїв. І звичайно ж я програла. Вони там по мільйону разів зраджували одна одну, потім мирились, потім знову зраджували і так по колу.
⠀
Якщо вас бентежить лінія ЛГБТ, то не хвилюйтесь, тут цього дуже мало. Буде один малесенький тьмяний момент і море мого незадоволення на цей рахунок.
⠀
З плюсів — маленькі розділи й обсяг дозволяють прочитати книжечку за декілька годин. І звичайно ж гарнезне оформлення. Це все🤷🏻‍♀️

Почала нещодавно читати. Дуже захоплююча та цікава історія.

Під цією гарнющою обкладинкою із шикарним оформленням та кольоровим зрізом я очікувала прочитати захопливу історію про відьом та вампірів. От тільки яскрава обгортка приховувала зовсім не смачну цукерку. Такого від в-ва Лабораторія я точно не сподівалася...

Young-adult фентезі, яке зовсім не едалт і такий собі посередній янґ. Слабенька ЛГБТ лінія, яка краще б і залишилася дружньою, бо була більше схожа на дань моді, ніж на справжнє кохання. Єдиний адекватний чоловічий персонаж серед цих героїчних амазонок був просто злитий авторкою. Світ обмежений буквально двома-трьома містами, Кістяною стіною та Серцедеревом. Персонажі якісь плоскі і без особливого розвитку. Поганці - погані, герої - справжні і ні кроку вбік. Хоча, стривайте, головна героїня Ава, вампірка з бездоганною репутацією, без жодної темної думки, багатостраждальна сама невинність, всього двічі вбиває, щоб напитися крові найнегідніших негідників...

Весь сюжет витягувала її колишня подруга, а теперішня антагоністка Кає. От у ній постійно відчувається якийсь рух і зміни. Вона сумнівається, гнівається, прощає, міняє думку, зростає. Не знаю, чому авторка вирішила поєднати цих двох у пару, адже їхня дружба була досить міцна і витерпіла не одне випробування, а от гарна любовна лінія накльовувалася зовсім в іншому місці і виглядала б логічніше. Хоча, кому цікава та традиційна пара, якщо можна хайпонути на лесбійках? Але, це тільки моя скромна думка...

Ловіть на останок гарну цитату: "Смертні вбивають одне одного постійно, але їх все одно звуть людьми". Якщо цікавитеся темою вампірів - то можна читнути, а як ні - то ні.

На цю книгу досить суперечливі відгуки і з одного боку я розумію чому, з іншого ж це не завадило мені насолодитися історією, яку показала авторка.

Вампірка Ава.
Дівчина, яку матір обернула задля власної вигоди. Ава маніакально прагне свободи. А ще не розуміє і не сприймає власну нову природу.

Відьма Кає.
Дівчина, яка втратила близьку людину і виною тому вампіри. Вона підозрює свою стару подругу, яка вже два роки як типу поїхала з містечка (так, це Ава, це було б зрозуміло, навіть, якби авторка не розкривала ці карти).

Врешті дівчата зустрінуться і закрутиться історія помсти, прийняття, смирення, розуміння, боротьби та пошуку правди. А ще вона набуде сапфічних моментів, щоправда як на мене можна було цього не робити, бо ця любовна лінія виникла майже нізвідки, а я на неї чекала 🫠 Є непогана інтрига, пошук і така майже роудсторі, які мені дуже подобаються, але досить масштабний задум, врешті так швидко розкрутився, аж неочікувано, можна було більше деталей.

Світ нам розкривають обмежено і маленькими крихтами, але для розуміння сюжету цього більш ніж достатньо, хоча мені здається, що авторка планувала писати щось далі, принаймні текст і фінальні сцени наштовхують на такі думки.

Тож загальна моя оцінка на 4 з 5, книга легка, її приємно читати, стиль авторки не кострубатий. Сподобались маленькі уривки з щоденника перед кожним розділом. Ава дуже припала мені до душі як персонаж, а от з Кає метчу не сталось, не виходило їй співпереживати, попри важку долю.

Чи читати цю книгу все ж вирішувати вам, але як на мене, для відпочинку це те, що треба.

В Арборрені одвічна боротьба між відьмами і вампірами. Відьми полумʼя та землі захищають людей від вампірів.

Кая - відьма полумʼя, розшукує свою колишню подругу Аву, яка вампірка та відьма землі. Кає вважає, що це Ава вбила її матір. Однак з часом, читаючи книгу я все ловила себе на думці, що це не Ава, але хто ж тоді?

В середині книги зʼявляється ЛГБТ-лінія, вона досить не навʼязлива і легка. Сюжет далі закручується достатньо потужно. В фіналі книги я зрозуміла справжню ціль цієї війни між відьмами та вампірами.

Книга не погана, однак світ прописаний не дуже, мені не вистачило написаного, щоб уявити його. Я всеодно хотіла б побувати в імперії та в Арборрені, що досконаліше його вивчити, він має бути досить цікавим. Хто любить вампірів та відьм, нічого так♥️

"І відьми, і мисливці - вони брешуть собі, що кращі за нас. А ми всі вбивці; просто їх за це не карають".

З перших сторінок нас кидають у вир подій та абсолютно незнайомий світ. Я не розуміла, що і чому відбувається, абсолютно невідомий світоустрій, відсутність прописаної мотивації героїв та незрозумілий сюжет. Я все очікувала на пояснення від авторки, але так і не дочекалася!

Це ніби мало бути темне фентезі, але мені більше скидалося на антиутопію з елементами фентезі. Що сталося зі світом - невідомо, електрика та щось схоже на наші сучасні технології є тільки в столиці, а у провінції це ледь не міф. Чому так, знову ж таки, невідомо. Мені здається, авторка сама не розібралася у власному світі, передісторії та основному сюжеті загалом.

Книгу позиціювали як ретелінг "Рапунцель". Після "Сіндер" Марісси Маєр я трохи підсіла на ретелінги і вирішила дати цій книзі шанс. Зла мати (на відміну від казки, справжня біологічна мати) перетворює Аву на вампірку, замикає у кімнаті-вежі та користується силами дівчини. Ава довго чекає, проводить в башні два роки, коли нарешті наважується втекти (саменька, бо принца/принцеси на білому коні не дочекалася). В лісі вона зустрічає свою подругу дитинства Кає, яка відьма Полум'я, мисливиця на вампірів і тепер її смертельний ворог.

Персонажі картонні, сухі, діють шаблонно та нецікаво. Мене тримала сафічна любовна лінія, я до останнього сподівалася, що дівчатам вдасться витягти на собі книгу, але не сталося так, як гадалося. Що Ава, що Кає по десять разів бігали від "кохаю її до нестями" до "вона мій найзапекліший ворог". І якщо вперше це навіть здавалося милим (троп "від ненависті до кохання", куди ж без нього), то на третій раз викликало бажання закотити очі та вдарити цих мінливих дівчат книгою (авось, допоможе).

У підсумку: бал за спробу ретелінгу, бал за сафічну лінію, бал за оформлення (обкладинка від Лабопатрії це напевно найкраще у цій книзі).

Я та сама людина, яка купує книги за гарною обкладинкою. Ця книга вразила мене своє красою і естетичністю. Яскрава палітурка і неймовірний зріз. Зовнішній вигляд 10/10.

Та тепер поговоримо за сам сюжет і написання книги.

Книга зацікавила саме через вампірку та відьму (ох, ну люблю я таке читати) плюс до того ще й лесбо-тематика.
Для мене книга виявилися захопливою та чарівною, але при цьому досить простою. Заворожуючий сюжет, цікаві персонажі та несподівані повороти подій роблять цю книгу цікавою для читачів будь-якого віку, але думаю найбільше оцінять книгу підлітки.
В книзі вдало поєднані фантазія з пригодницьким жанром, які і створюю атмосферу магії.

Рекомендую книгу для шанувальників фентезі та магії;)

Чудове романтичне темне фентезі, яке ідеально підійде для віку 15+, ще й з квір лінією ( це дуже важливо в наш час, що видавництва не бояться друкувати подібну літературу 🔥).

В легкій оповіді я побачила важливі теми і наочність важливості самоідентифікації, сепарації від батьків, і навіть суспільних шаблонів.
👌 І найголовніше - важливість і необхідність щирого діалогу, в сюжетній лінії багато питань могли вирішитись завдяки відкриттю своїх почуттів, пережитих подій. І це надважливо.

Головні героїні вчать нас не боятись своєї правди, не боятися відкрити свої почуття другу, якого навіть на певний час втратили. Щирість здолає багато перешкод!
Мені було приємно поринути в цю історію, пройти шлях разом з героїнями, надихнутися їх силі, відвазі, і сміливості зрозуміти власне Я, і йти своїм шляхом. Не зважаючи на думки і правила навʼязані суспільством. Вони отримують свій досвід, роблять свій власний аналіз і висновки, прислухаючись до інтуїції і почуттів!

Мені сподобалось, що фінал відкритий, бо як і в житті героїнь чекає багато подій, і якими б вони не були, вони впораються, бо точно знають, хто вони є!