Фенні Флеґґ

Ця книга пронизана особливою атмосферою як і усі книги авторки. Вас наче огортає теплим покривалом. І хоч книга про самотню дівчину, яка шукає себе в цьому світі — ця історія наповнить ваш вечір затишком і теплом.

Я дуже люблю книги Фенні Флегг, але, мабуть, це найхимерніша її книга, яку я прочитала. Спочатку я вагалася з оцінкою, але, як завжди, теплий і зворушливий фінал, які так любить Фенні, зрештою розтопив моє серце. Це тверда 8.

Мені, як християнці, було трохи дивно читати про зустріч Елнер із Богом — зовсім не такого я очікувала. Але якщо вже закрити очі на це божевілля, то хотілося б, щоб діалоги були глибшими й цікавішими. Це ж була така чудова можливість створити щось унікальне.

Події розвивалися досить повільно, особливо в першій половині книги, але все одно було приємно читати.

Хотілося б і мені, щоб після моєї смерті мене згадували з такою ж теплотою, як Елнер 🥹

Ця книга наче обіймає тебе) Добра, наївна, сентиментальна) Коли навколо стільки смутку - ця книга наче острівець. Рекомендую читати в зимову пору)

Це тепла, зворушлива історія, в якій переплітаються два часові виміри — спогади про маленьке південне містечко у 1930-х роках і сучасне життя жінки на межі кризи. У центрі оповіді — кафе “Зупинка”, місце, де народжуються справжні дружби, трапляються маленькі дива й відбувається щось більше, ніж просто подають їжу.

Персонажі живі, яскраві, зі своїми примхами, страхами та глибинами. Особливо мене зачепили Айджі та Рут — їхня дружба й сила характеру надихають. А от сучасна лінія з Евелін — це чесний і болючий погляд на зміни в житті, на пошук себе в нових обставинах.

Ця книга змусила мене подивитись інакше на такі речі, як підтримка, жіноча солідарність, старіння і зміни. І, хоч деякі моменти здавались надто ідеалізованими, загалом я зовсім не шкодую про час, проведений із цим романом.

Рекомендую тим, хто любить неспішні, душевні історії з нотками гумору й болю, хто цінує глибокі жіночі образи та родинні зв’язки. А ще — якщо вам бракує віри в людей і хочеться трошки тепла.

Прочитала цю книгу перед Різдвом на початку свого читацького шляху.
Як на мене, тоді вона була дуже атмосферна та затишна. Один з тих рідкісних випадків коли в книзі щасливий кінець.
Якщо хочете чогось легкого, спокійного та атмосферного, то це для вас.

виникло відчуття, що я частинка Вісл-Стоп й знайома з цими людьми усе життя
настільки занурилася, що не могла відірватися два дні.
читається набагато легше, ніж перша частина! приємна, тепла, світла історія

купила собі дві частини в мандрівку. спершу розчарувалася, читати було нудно, дуууже багато персонажів, лише вкінці нарешті запамʼятала усіх, не відчула тої «затишної» атмосфери, про яку всі пишуть у відгуках. а дочитавши — сподобалося загалом,
роман тягне на тверду 4. якщо прочитали першу частину — дуже раджу придбати другу!
до речі, здивувалася, що книжка написана у 1987 році, висвітлені проблеми актуальні досі

Не можу описати , як сильно я люблю книги Фенні Флеґґ! Це книги про людей , про цілі покоління, про життя маленького містечка. І це все описано так душевно , що читаючи , ти ніби проживаєш все це життя з героями, дивишся як дорослішають діти , як міняється містечко , слухаєш щодня сусідку Дороті.

Також це історія про сильних жінок. В момент , коли всі жінки згуртувались , щоб підтримати губернаторку , я просто не могла стримати сліз.

І як же боляче було прощатися з героями , дивитися як вони старіють та відходять. Але це настільки світла та щемка книга , що я просто не могла від неї відірватися , і точно буду її перечитувати!

Освальд — пʼятдесяти дворічний чоловік, якому лишилося жити лічені дні. Його легені з кожним днем згасають через забруднене та холодне повітря Чикаго. Тож Освальд, не маючи ані родини, ані друзів, кидає усе своє минуле життя та переїжджає до маленького містечка на річці.
Книга розповідає про Різдво з надією, турботу та людей. Різних людей: добрих і злих, хороших і поганих, відкритих і насторожених.

Я очікувала від цієї книги відчуття різдвяного дива, що в принципі я майже отримала, але не в тому вигляді. Думала, що це буде солодка історія, а вона виявилася збіса реалістичною. Адже розповідає про різноманітне життя людей одного міста.

Загалом історія достатньо тепла та чудова. Персонажі гарно прописані, вони не видаються картонками, незважаючи на невеликий розмір книги.

Проте мені було важко читати перші 60 сторінок. Описи хвороби Освальда, його психологічний стан, самотність, думки про близьку смерть. Це мене дуже тригерило та чіпляло в погано сенсі цього слова🥲

Я не поціновувачка такого жанру, тож по-справжньому чесно та гідно не можу оцінити цю книгу. Для мене це трійка, але для багатьох знайомих це тверда пʼятірка.

Раджу читати тим, хто любить реалізм і сентиментальну прозу — вам точно сподобається. Але точно не раджу читати людям із підвищеною тривожністю, адже ця книга може стати сильним тригером і для вас.

Одна з найулюбленіших книжок ✨

“Різдво з червоним кардиналом” — це неймовірно добра, мила й чарівна історія, яка огортає теплом і нагадує про справжню суть зимових свят. Ця книга наповнена атмосферою затишку, надії та маленьких чудес, які трапляються тоді, коли ми в них віримо.

Книга читається легко й швидко, герої викликають симпатію, а сюжет дарує відчуття радості та спокою. Це саме та історія, яку хочеться читати загорнувшись у плед, з вогниками на ялинці та ароматом мандаринок у повітрі.

Якщо ви шукаєте книжку, що подарує святковий настрій і нагадує про цінність доброти, любові та маленьких радощів життя – “Різдво з червоним кардиналом” стане чудовим вибором:)

Перед прочитанням в мене не було ніяких очікувань про історію. Але, це дуже мила книга з трохи гірким присмаком. Тому буде трохи спойлерів.

Історія починається з того, що чоловіку кажуть про невтішний діагноз і, що йому залишається кілька місяців життя. Тому радять переїхати до теплих країв. За останні гроші він це робить.

І тут починається дуже мила історія про небайдужість людей та особливого червоного кардинала, який надихає все містечко. І не тільки містечко)

Я очікувала трохи іншого від цієї книги. Ще і читалася вона не швидко і якось важкувато. "Різдво з Червоним кардиналом" мені сподобалась більше. Але вона чекала на мене цілий рік, тому відкладати більше не було куди.

Події відбуваються у декількох часових проміжках, у теперішньому згадують і розповідають про минуле. Головними персонажами виступає сімейство Тредґуд. Нінні знаходячись у будинку для літніх людей розповідає своїй подрузі Евелін цікаві історії зі свого життя та життя своєї родини. При цьому Евелін починає змінювати своє у ліпшу сторону.

Підіймається багато соціальних тем. Расова нерівність, економічна нестабільність країни, безробіття та ін. Багато з них актуальні і до цього часу.

Персонажі прописані класно, спостерігати за їх діями та співчувати їх долі дійсно цікаво. Загалом відчувається вайб минулого століття, а також смачної та дешевої їжі. Тому зголоднілим її краще не читати.

Різноманітні сімейні проблеми тут також на кожному кроці, а їх вирішення дуже життєві. Тому якщо полюбляєте читати про сімейні історії у нормальному темпі, без цікавих поворотів, то книга може сподобатись.