Нові відгуки

Ця книга пронизана особливою атмосферою як і усі книги авторки. Вас наче огортає теплим покривалом. І хоч книга про самотню дівчину, яка шукає себе в цьому світі — ця історія наповнить ваш вечір затишком і теплом.

Я дуже люблю книги Фенні Флегг, але, мабуть, це найхимерніша її книга, яку я прочитала. Спочатку я вагалася з оцінкою, але, як завжди, теплий і зворушливий фінал, які так любить Фенні, зрештою розтопив моє серце. Це тверда 8. Мені, як християнці, було трохи дивно читати про зустріч Елнер із Богом — зовсім не такого я очікувала. Але якщо вже закрити очі на це божевілля, то хотілося б, щоб діалоги були глибшими й цікавішими. Це ж була така чудова можливість створити щось унікальне. Події розвивалися досить повільно, особливо в першій половині книги, але все одно було приємно читати. Хотілося б і мені, щоб після моєї смерті мене згадували з такою ж теплотою, як Елнер 🥹

Ця книга наче обіймає тебе) Добра, наївна, сентиментальна) Коли навколо стільки смутку - ця книга наче острівець. Рекомендую читати в зимову пору)

Це тепла, зворушлива історія, в якій переплітаються два часові виміри — спогади про маленьке південне містечко у 1930-х роках і сучасне життя жінки на межі кризи. У центрі оповіді — кафе “Зупинка”, місце, де народжуються справжні дружби, трапляються маленькі дива й відбувається щось більше, ніж просто подають їжу. Персонажі живі, яскраві, зі своїми примхами, страхами та глибинами. Особливо мене зачепили Айджі та Рут — їхня дружба й сила характеру надихають. А от сучасна лінія з Евелін — це чесний і болючий погляд на зміни в житті, на пошук себе в нових обставинах. Ця книга змусила мене подивитись інакше на такі речі, як підтримка, жіноча солідарність, старіння і зміни. І, хоч деякі моменти здавались надто ідеалізованими, загалом я зовсім не шкодую про час, проведений із цим романом. Рекомендую тим, хто любить неспішні, душевні історії з нотками гумору й болю, хто цінує глибокі жіночі образи та родинні зв’язки. А ще — якщо вам бракує віри в людей і хочеться трошки тепла.

Прочитала цю книгу перед Різдвом на початку свого читацького шляху. Як на мене, тоді вона була дуже атмосферна та затишна. Один з тих рідкісних випадків коли в книзі щасливий кінець. Якщо хочете чогось легкого, спокійного та атмосферного, то це для вас.

виникло відчуття, що я частинка Вісл-Стоп й знайома з цими людьми усе життя настільки занурилася, що не могла відірватися два дні. читається набагато легше, ніж перша частина! приємна, тепла, світла історія

купила собі дві частини в мандрівку. спершу розчарувалася, читати було нудно, дуууже багато персонажів, лише вкінці нарешті запамʼятала усіх, не відчула тої «затишної» атмосфери, про яку всі пишуть у відгуках. а дочитавши — сподобалося загалом, роман тягне на тверду 4. якщо прочитали першу частину — дуже раджу придбати другу! до речі, здивувалася, що книжка написана у 1987 році, висвітлені проблеми актуальні досі

Не можу описати , як сильно я люблю книги Фенні Флеґґ! Це книги про людей , про цілі покоління, про життя маленького містечка. І це все описано так душевно , що читаючи , ти ніби проживаєш все це життя з героями, дивишся як дорослішають діти , як міняється містечко , слухаєш щодня сусідку Дороті. Також це історія про сильних жінок. В момент , коли всі жінки згуртувались , щоб підтримати губернаторку , я просто не могла стримати сліз. І як же боляче було прощатися з героями , дивитися як вони старіють та відходять. Але це настільки світла та щемка книга , що я просто не могла від неї відірватися , і точно буду її перечитувати!