Я дуже люблю казки - в їх первісному вигляді, без помʼякшувальних обставин ? Тому ця історія - ідеально «моя», бо атмосфера у ній дуже казкова - у найтемнішому значенні цього слова ? Історія, побудована на разючих контрастах, - мила наївна мальовка і глибока чорнуха у сенсах. Не уявляю, з якого боку ухопитися, щоб оминути спойлери, тому повністю без них не вийде. ? Все починається з того, що купка милих… чи то фей, чи то інших маленьких істот - змушені тікати зі свого комфортного будиночку, бо той починає стрімко руйнуватись. А руйнується він тому, що живуть вони у тілі маленької дівчинки, яка померла і почала розкладатись? Але ж це лише завʼязка, тож справжня жесть тільки починається. ? Далі буде купа смертей - умовно природніх і насильницьких. ? Купа жорстокості - випадкової і навмисної, свідомої і цілком холоднокровної, без краплі сумління. ? Померлі надії, зради і жорстока та виважена помста. Щоразу неочікувано, хоча вже після кількох сторінок зрозуміло, куди все веде. І все це у дуже милій дитячій мальовці ? ? Цинічний, психоделічний, наркоманський, шалений і місцями незбагнений - але химерно чарівний твір. І так, тіло дівчинки розкладатиметься і надалі, але буде з ним ще один цікавий епізод і з ним, який остаточно взірве мозок ? ? Шикарний мальопис, що повністю виправдав мої очікування від анонсу. Хоча, враховуючи його специфічність, не можу радити абсолютно всім - але у поціновувачів химерного просто обовʼязково має бути у колекції.

? Так, спочатку йдіть і купуйте просто зараз, бо потім не буде. Купили? А тепер я вам розкажу, що ж таке, цей ? "МИЛИЙ МОРОК" ? Абсолютно дахозносна історія про табун фей (сильно різнокаліберних розмірами, що має значення для сюжету), які шукають собі домівку в лісі. І на певний час таки її знаходять у... трупі маленької дівчини, який лежить ну от просто собі десь там під кущами. ? Феєчкі як можуть розважаються самі, із комахами та знову самі. ? Ажно тут із приходом зими феєчкам довелося шукати новий дім, бо труп вони на той час об'їли геть чисто до кісток, вже не грів. Добре, що самих феєчок природнім шляхом, що також включав канібалізм ?, стало на порядки менше. І вони таки знайдуть новий дім, але... ? Одночасно на фоні сюжету про пошук домівки триває любовна лінія феєчкі Аврори (трагічна), а також йде її власний внутрішній розвиток, як Героїні, якій не раз доводиться приймати непопулярні й брудні рішення. Чесно скажу, без останнього твір би сильно спростився. ⏳ До речі, всередині є дійсно епохальний розворот із омажем до "Аліси у Дивокраї" (про який би я геть не згадала, якби дехто не ткнув буквально пальцем), що змусив не ржати (як всю книгу), а лишень сумно посміхнутися. ? Адже дійсно, категорії "жахливо" та "прекрасно" — найненадійніші в усіх з відомих світів. ? Так, це максимально гротескна історія про жорстокість, свавілля, ксенофобію і решту ознак примітивного суспільства. Все перераховане возведено у абсолют, а потім ще й піднесено у ступінь n-го порядку. І саме тому вони перестають жахати і починають смішити. ❤️‍? І це було неймовірно прекрасно #Дафа_радить