Нові відгуки

"Мене охопило знайоме відчуття схвильованості й допитливості. Воно проймало під час кожного споглядання книжкової вітрини." Знайомо, чи не так? Історія розгортається у Дубліні, в подвійній хронології та розповідає про пошук таємного рукопису відомої письменниці; долю Марти, яка тікає від жорстокого чоловіка в 21 столітті та Опелайн з початку 20-го століття, що біжить від небажаного заміжжя та поринає у світ книг. Розповідь ведеться від трьох персонажів – уже згаданих Марти та Опелайн, а ще від Генрі. Генрі дивакуватий науковець, який шукає рукопис та згадки про книготорговицю Опелайн в надії написати про це дисертацію (признаюсь, я обожнюю таких диваків-інтелектуалів 🤭). Згодом вони з Мартою будуть разом розгадувати загадку загубленої книгарні. На мою думку, ці дві часові площини були добре прописані та ніколи не плуталися, розділи завжди були інтригуючими та закінчувались на найцікавішому. ‼️для емпатичних людей я б додала trigger warnings: домашнє насилля, смерть новонародженої дитини, війну тощо. Але загалом ця зворушлива історія, переплетена з магією, полонить ваше серце. Це історія про кохання та зцілення, віру в себе і пошук себе. Незважаючи на присмак смутку, що пронизує всю книгу, у ній є багато відомих письменників та бібліофілів, є романтика, трохи хорошого гумору, трохи казки і детективу – загалом, все як має бути. Гадаю, кожен, хто любить книги та вірить у легку магію, буде в захваті від цієї історії. У житті не завжди все просто, але в книгах ми можемо поринути в інші світи та сподіватися, що одного дня все стане краще.

«Books have a way of finding us when we need them most» («Деякі книги знаходять нас тоді, коли ми найбільше цього потребуємо») — ця цитата з роману Еві Вудс чудово відображає мій настрій і внутрішній стан. Книжка настільки мене захопила, що ця цитата стала моїм особистим девізом. У ній — уся суть того, чому я читаю: іноді здається, що саме книги розуміють нас краще за людей, дають підтримку, коли ми її не очікуємо, і підказують напрям, коли ми губимося у власному житті. «The Lost Bookshop» вирізняється емоційною глибиною, багатоплановою структурою та ніжністю, яка не залишає байдужим. Роман побудовано на трьох паралельних сюжетних лініях: Марти, Геррі та Опелайн. Марта, рятуючись від домашнього насильства, шукає прихисток і нову надію в Дубліні. Геррі — сором’язливий дослідник, який мріє знайти рідкісну книгу, щоб подолати травми дитинства. А Опелайн — молода жінка початку ХХ століття, яка прагне свободи у світі, що пригнічує жіночі голоси. Ці історії, розділені часом, поступово з’єднуються навколо таємничої загубленої книгарні — простору, де перетинаються минуле, теперішнє і глибинна сутність кожного героя. Загублена книгарня у романі — це не просто простір. Вона — містичний символ, місце, де зберігається пам’ять і де кожен може знайти частинку себе. Вона містична та надприродна, бо з’являється лише тим, хто справді її потребує. Авторка створює світ, у якому книжка — це не річ, не товар, а жива істота. Стиль Еві Вудс — ліричний, емоційно насичений, наповнений любов’ю до деталей. Її мова — м’яка, витончена, часом майже поетична. Без гучних декларацій і надмірної патетики, але з емоційним забарвленням, яке змушує не просто читати, а слухати. У книжці були місця, які мені хотілося прочитати вголос — настільки вони проникливі. Хоча роман не є динамічним у класичному розумінні, його темп виправданий: кожна сцена має емоційну вагу, і авторка дозволяє читачеві прожити історії героїв повільно, з роздумами. Саме така неквапність дозволяє глибше відчути емоційний зміст і розділити з героями їхній біль, страх, надію. Роман порушує важливі теми: домашнє насильство, жіночі травми, пошук ідентичності та силу книжки як інструмента зцілення. Ця остання тема для мене особливо важлива, бо саме книжки допомогли мені вибратися з емоційної ями, знайти сенс і відчути сили жити далі. Втім, не можу оминути й недоліки. Початок роману надзвичайно повільний, атмосфера книгарень, бібліотек і університету — дещо ідеалізована, а сюжет подекуди передбачуваний. Проте ці мінуси не критичні — починаючи з другої третини книжки, вони майже зникають, поступаючись місцем глибоким емоціям і щирості оповіді. Як підсумок, The Lost Bookshop — це зворушлива, багатогранна історія про силу книжок, жіночу стійкість і магію, що ховається у простих речах. Це історія, яку хочеться не лише прочитати, а й прожити. Бо, читаючи її, ми й самі стаємо частиною цієї ніжної, болісної, але дуже живої історії.

"Книга ніколи не є тим, чим здається." Ця історія відбувається у двох часових площинах і розповідає про пошук таємного рукопису; долю Марти, яка тікає від жорстокого чоловіка і Опелайн, що біжить від нав'язаного заміжжя та поринає у світ книг. Оповідь з магічним реалізмом, де книгарня, то з'являється, то зникає, впливає на долі героїв. У книзі згадуються письменники та книги; мандрівки; книгарні й аукціони з рідкісними виданнями; сміливі жінки та їх осуд чоловіками; сімейні таємниці і неочікуваний фінал "Найкраще бачить серце."

Ця книга нагадала мені, чому я так люблю читати. Анотація не передає всієї глибини історії – це захопливий літературний детектив, що розгортається крізь час, сповнений несподіваних поворотів, напруги та емоцій. Поєднання романтики, драми та інтриги, утримуючи увагу до останньої сторінки. Персонажі здаються живими, їхні історії – наповнюють серце сюжету. Це більше, ніж просто книга – це магія, у якій переплітаються долі, любов до літератури та саме життя. Блискуче, чуттєве, незабутнє.