Ернан Діас

Скажу відверто, у мене не часто виникає симпатія до книг які отримали яку-небудь важливу літературну премію. Чи то я не доросла до них, чи вони потрапляють до мене в неправильний час.
Тож нічого дивного в тому, що "Довіра" не викликала у мене шаленого захвату, але це було цікаве читання.
Книга складається з чотирьох частин і перша знайомить нас з Бенжаміном Раском, який є багатим фінансистом- відлюдником та його дружиною Гелен.

Здавалося б звичайний роман про багату пару в якій він робить шалені статки на біржі, а вона їх витрачає. Але невдовзі сім'ю спіткає горе.
І це все, що я вам можу розповісти про книгу, бо усе інше вже буде спойлером до загальної канви сюжету. То ж давайте, перейдемо до вражень від книги.

Якщо ви полюбляєте збирати історію по шматочкам, які на перший погляд не пасують одне одному, то вам точно потрібна "Довіра". А якщо ви полюбляєте в літературі такий прийом як "ненадійний оповідач", то "Довіра" вам потрібна в двічі більше. Але будьте готові до складної біржевої термінології, мені її було забагато. У автора дуже індивідуальний стиль в кожній з чотирьох частин, але нажаль об'єм не давав зануритись в них по повній, бо тільки я починала звикати як починалося нова історія😑. Але всі мої зауваження суб'єктивні і можливо іншому читачу всього буде досить. Раджу спробувати, але не забувайте, що Пулітцерівську премію дають не просто так. Є ймовірність, що я все не до кінця зрозуміла 🤣.