Ой, не такого фіналу я очікувала від цієї книги. Він мене просто знищив ? ⠀ Шпигунство, боротьба за владу, уроки етикету і зваблення, любов до своєї батьківщини, кохання і страждання, придворне життя та політичні інтриги — усе це є в цій книзі. ⠀ Це історія про Сі Ши, вродливу дівчину із маленького китайського села, про яку завжди казали, що її краса — це ніби клинок, гостріший за все у світі. І саме завдяки вроді життя дівчини кардинально змінилось, адже її обрали на роль шпигунки. Сі Ши мала стати наложницею у правителя королівства У, яке колись прийшло війною на її домівку — Юе. Тож тепер Сі Ши мала шанс усе змінити — помститися і допомогти повернути владу. Для цього їй треба причарувати Фучая. Права на помилку немає, адже на кін поставлено все. ⠀ Перша частина книги була як сіль на рану. Тут було стільки всього, що перегукувалось із нашою реальністю. Деякі фрагменти я читала і думала, чи ж це про вигадані землі ідеться чи про наше життя? А далі разом із Сі Ши ми опинились в палаці Фучая і занурились у придворне життя — політичні інтриги, боротьбу наложниць за увагу правителя, підкуплені слуги, хитрі міністри й шпигунство. Друга частина динамічніша, хоч і не скажу, що насичена більшою кількістю подій, але відчувалось, ніби події розгортаються швидше. ⠀ Ближче до фіналу напруга наростала все більше і я навіть не знала, чого від нього очікувати, адже могло статися все, що завгодно. Сі Ши прийшла у палац Фучая як шпигунка, але ким вона вийде з нього: для свого народу, свого правителя, для жителів країни У? ⠀ У цій книзі авторка багато розмірковує про природу війни через бачення Сі Ши та того, як вона все сприймає. Спочатку дівчина думає, що є чорне і біле, є добро і зло. І країна У — це зло. Та згодом до неї приходить й інше розуміння. Допомігши своєму правителю, чи не стала вона каталізатором нової війни? Здавалось, що вчинки Сі Ши правильні, але авторка дає зрозуміти, що війни породжують нові війни, правителі залишаються на тронах, а люди страждають і вмирають. Інколи я не була згодна з думками авторки, адже важко переживаю війну, в якій живемо ми. І коли Сі Ши відчувала провину через свої дії, я ж бо думала: «До ворога провини відчувати не можна, вони всі це заслужили». ⠀ Мені дуже сподобалась атмосфера роману. В основу книги лягла китайська народна казка (так кажуть, я не знаю, яка саме), але в цій історії відчувалась якась ліричність, щемкість. Відчувалось, що вона написана під впливом легенд і китайської міфології. ⠀ Історія написана від першого обличчя — її розповідає Сі Ши. Стиль — неспішний і ніби відсторонений, дівчина намагається мислити тверезо і не піддаватися впливу емоцій у своїй оповіді. Хоч у певних моментах їй це не вдається і прориваються емоції. Взагалі по стилю от відчувалось, що я читаю щось натхнене китайськими традиціями, цінностями. ⠀ Хочу також відзначити красиве оформлення книги — гарна обкладинка та ілюстрований зріз! ? однак позаду книги золоте фольгування швидко стирається, навіть під час обережного читання. ⠀ Наскільки я зрозуміла, то це одинична книга. А ще вона вже встигла стати бестселером The New York Times та USA Today.

"Пісня, що зупиняє ріки" неочікувано для мене стала дуже і дуже достойною книгою. У мене склалось не дуже гарне знайомство з книгами східноазійських мотивів (читала Елізабет Лім "Шість багряних журавлів" ну це було дуууже нудно і марудно, що я не могла зрозуміти чому я це читаю). І тут книга події якої знову відбувають в китайських провінціях і як же приємно мене здивував сюжет, стиль авторки і персонажі. Вмістити повноцінний сюжет на 350 сторінках книги це ще треба вміти і тому історія була дуже динамічною і не було нудних та непотрібних моментів. Сюжет розгортається в провінційному бідному селищі, де живе наша головна героїня Сі Ши, неземна красуня, яка живе своє звичайне та буденне життя в післявоєнній країні. І от одного дня до її будинку приходить радник короля і просить стати шпигункою і нареченою для правителя ворожої країни. Є певні причини чому вона аж настільки ненавидить сусіднє королівство (яке напало на її державу), що ладна пожертвувати своїм життям та безпекою задля цієї місії. І от вона погоджується на цю авантюру, її навчають всім тонкощам етикету та правил і тепер її головна ціль це причарувати правителя своєю красою та харизмою. Сюжет цікавий, правда трохи банальний, але кінець мене здивував і навіть розчулив, бо кілька сльозинок таки пролилось. Написано дуже просто, але це приємна простота (не банально, не примітивно, а комфортно для розуміння). Героїня приємна та зрозуміла, логічна і має неабиякий розвиток. Також є любовна лінія, яка трошки розбила мені серце, але і це інколи треба робити. На один раз спробувати щось нове, але дуже комфортне - можна)

Східна міфологія, глибоке емоційне наповнення й атмосферний світ, сплетений із шпигунства, політичних інтриг та забороненого кохання, захопили мене повністю. Герої мають багатовимірні характери, а особливо Фан Лі та Сі Ші, чия трагічна любов розриває серце. Їхні жертви задля вищої мети зворушують до сліз. Цей роман про крихкість, силу й боротьбу за правду в масці зради.

10/10 Це було прекрасно. Болючо-прекрасно і прекрасно-болюче. Ця книга як вино з вишневого цвіту із гіркотою життєвих обставин.?? Я пожувала скла і запила солоним розчином. Ця книга настільки ж прекрасна своїм нутром, як і зовнішнім виглядом. Це було настільки красиво, ніжно та чуттєво. Спочатку. У першій частині сюжету мені все нагадувало історичну дораму, з дуже класно прописаною хімією. Але потім...? Тут є що обдумати. Тут є що відчути. Не цих емоцій я очікувала, ой не цих, але вони захопили і розтрощили моє серце. Думала, що це буде стандартна сторі про кохання, шпіонаж, владу, з плоскуватими очікуваними емоціями, але... Ця історія наштовхнула мене на одну думку: "Іноді ми закохуємося в людей, а іноді в їх кохання до нас". Я відчула ці емоції гг (це одне з найголовнішого для мене в книгах), я відчула її, разом з нею я йшла, любила, сумнівалася і, чорт забирай, не знала, що робити і як жити далі. Гг не бісила мене, вона розумна, не шукала проблем на голову і відповідально ставилась до справи. А чоловічі персонажі...? Я вже хочу перечитати цю книжку, щоб більше проаналізувати деталі, розібрати її на молекули, виписавши і посортувавши всі події, емоції та взаємодії героїв. Я. Хочу. Більше. Мені боліло, і найближчим часом я знову повернуся до цієї щемкої історії. "Пісня, що зупиняє ріки" ножем входить в список моїх улюблених книг.