Емілі Бронте

Читаючи цей роман в університеті, бачила в цій історії романтику, прикрий вирок долі, спорідненість душ і сердець. У тридцять років я ледь дочитала, мені було тяжко сприймати героїв, я бачила лише зламаних людей, відчай, егоїзм, відсутність емпатії, та викривлене сприйняття життя. Щиро хвилююся, що буде, коли я візьму книгу до рук ще через 10 років. І знаю, що не буду оригінальна цим коментарем, адже говорила про це зі знайомими, які мають дуже схожу думку. Для мене цінність цього роману більше в тому, як я пізнаю через нього себе, а не в сюжеті чи діалогах.

Анонім

Щиро НЕ сподобалось. При прочитанні я сиділа і очікувала, що ж так всім подобається у цій історії? І нічого не побачила для себе( Отак буває. Жорстокі, психічно травмовані подіями дитинства герої, їх вчинки, думки — мене це більше лякало, аніж заохочувало читати. Особливо жорстокість Хіткліфа до собачки. Ред флаг! + за атмосферу, вона описана дійсно якнайкраще. Але повертатись знову до цієї історії бажання немає.

Анонім

Оце справжній дарк роман, дякую, поїла скла)) Ця історія точно залишиться з вами, у серці, у душі. Книга до якої, впродовж життя, захочеться повертатись) Ще окремо хочу відмітити, якість книжок Книголаву, це якийсь люкс люксович, дуже приємний папір, шрифт, все на висоті! Пи.си. Коментар не проплачений Книголавом, на жаль...((

Анонім