«Найголовніший скарб - це саме життя». Притча про те, що потрібно шукати світло всередині себе та вірити в свої сили, адже тільки так можна пройти крізь темні часи. Треба лишень вірити в себе. Мені було важко читати і часом здавалося, що не зможу закінчити цю книгу. Читала майже місяць, а тут лише 128 сторінок, на хвилинку. Можливо це просто не моя історія або ж я не до кінця її зрозуміла. Окремо хочу сказати за ілюстрації - вони такі красивенні, просто перехоплює подих! Залишу цитати, які мені відгукнулись: «Варто навчитися не надавати минулому надто великого значення, адже в ньому вже нічого не можна змінити. Проте дорога до щастя можлива лише в напрямку вперед». «Адже ж, якщо людина вірить у дива, життя ніколи не здаватиметься їй порожнім та сумним. У кожного має бути своє джерело світла, аби осяювати життя в його найпохмурніші миті». «Кожен може змінити своє життя. Треба лишень припинити чіплятися за минуле й спробувати не боятися майбутнього».

Я б рекомендувала читати цю книгу в сімейному колі. Кожен зможе знайти щось для себе. Для дітей це цікава казка про сумного клоуна та ляльку у якої є серце. Ще й в книзі багато красивих ілюстрацій. Дорослим ця книга допоможе глянути на своє життя під іншим кутом. ⠀ Сумний клоун - персонаж, який вважає, що втратив усе, змарнував свій життєвий шлях і доживає роки в цирку. Лялька, що має серце та може розмовляти, але для своєї Мадам вона ніщо, адже не має серійного номера та не відноситься до жодної колекції. Стикнувшись разом, вони змінюють життя один одного. Ця філософська казка про справжню дружбу, жертовність та віру в краще. ⠀ З нетерпінням чекаю продовження, адже це лише перша історія ?